Спецпроект

АНОНС: «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Презентація унікальних артефактів

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація унікальних артефактів періоду Голокосту – жовтих нашивок із зіркою Давида. Раритети представить професор права Філіп Сендс (Велика Британія) – юрист-міжнародник, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, дослідник Голокосту.

Про це "Історичній правді" повідомили в пресслужбі Музею.

 

Нашивки належали дідусеві пана Філіпа – єврею зі Львова Леонові Бухгольцу, який пережив найстрашніший етап гонінь у Парижі. Їх мусили носити євреї під час німецької окупації – як маркування, що стало одним із етапів реалізації нацистського геноциду.

Досвід пережитого дідусем та власне осмислення Голокосту лягли в основу книжки Філіпа Сендса "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". У 2016 р. вона вийшла в Україні й стала відправною точкою в поповненні колекції Музею війни.

Прочитавши її, музейники дізналися про збереження нашивок із зіркою Давида родиною автора. Через соцмережі розшукали його й домовилися про передачу в Україну родинної реліквії. Попри те що Музей багато років вивчає Голокост,таких артефактів у фондозбірні не існувало, бо майже всі їх власники були вбиті…

Нині нашивки із зіркою Давида – центральний експонат нової виставки "Голокост". Вони допомагаютьуявити трагедію Голокосту не лише в українському, а й у загальноєвропейському вимірі.

 

Час: 30 вересня, четвер

10:00–11:00 –презентація виставки "Голокост" і передача родинних артефактів Філіпа Сендса на постійне зберігання до Музею війни.

11:00–13:00 – лекція Філіпа Сендса "Злочин і кара. Голокост і формування сучасної системи міжнародного правосуддя". Він розповість про драматичний досвід власної родини в період нацистських гонінь, а також про притягнення до відповідальності організаторів та виконавців Голокосту, історичне значення Нюрнберзького трибуналу. Саме на цьому процесі всесвітньо відомі юристи, випускники Львівського університету Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт розробили поняття "геноцид" і "злочини проти людяності", які є фундаментальними в сучасній системі міжнародного правосуддя.


Місце: м.Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиційний простір Музею


Інформаційний партнер – Український інститут національної пам'яті.


Контакти організаторів:
Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.