Одеський художній музей отримав статус національного. Йому присвоять імʼя Ройтбурда

Одеському художньому музею присвоїли статус національного.

Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

 

Також глава держави доручив Кабінету міністрів розглянути питання проведення ремонтно-реставраційних робіт у будівлі, в якій розміщується Одеський національний художній музей.

"Одеській обласній державній адміністрації спільно з Одеською обласною радою опрацювати в установленому порядку питання щодо присвоєння комунальній установі "Одеський національний художній музей" імені O. А. Ройтбурда", — йдеться в указі.


8 серпня художник Олександр Ройтбурд помер на 60-му році життя. Він вважається одним із основних художників "Української нової хвилі" — постмодерністської течії, що виникла в живописі в 1980—1990-х на тлі розпаду СРСР, перебудови та становлення незалежної України.

Ройтбурд народився в 1961 році в Одесі, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Наприкінці 2017 року Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею.

Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 року Одеська облдержадміністрація уклала з ним контракт на 5 років. Останній час Ройтбурд активно просував передачу музею на баланс Мінкульту. Це б допомогло музею отримати статус національного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.