Одеський художній музей отримав статус національного. Йому присвоять імʼя Ройтбурда

Одеському художньому музею присвоїли статус національного.

Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

 

Також глава держави доручив Кабінету міністрів розглянути питання проведення ремонтно-реставраційних робіт у будівлі, в якій розміщується Одеський національний художній музей.

"Одеській обласній державній адміністрації спільно з Одеською обласною радою опрацювати в установленому порядку питання щодо присвоєння комунальній установі "Одеський національний художній музей" імені O. А. Ройтбурда", — йдеться в указі.


8 серпня художник Олександр Ройтбурд помер на 60-му році життя. Він вважається одним із основних художників "Української нової хвилі" — постмодерністської течії, що виникла в живописі в 1980—1990-х на тлі розпаду СРСР, перебудови та становлення незалежної України.

Ройтбурд народився в 1961 році в Одесі, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Наприкінці 2017 року Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею.

Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 року Одеська облдержадміністрація уклала з ним контракт на 5 років. Останній час Ройтбурд активно просував передачу музею на баланс Мінкульту. Це б допомогло музею отримати статус національного.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.