У російському Челябінську виявили масове поховання жертв репресій

У Челябінську жителі котеджного селища Шершні, що в центральному районі міста, під час прокладання каналізації на глибині трьох метрів виявили масове поховання людських останків.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Місцеві краєзнавці вважають, що це одна з братських могил жертв сталінських репресій, оскільки неподалік Шершнів знаходиться вже відоме місце поховання репресованих – Золота гора. У шахти, що там знаходяться, скидали тіла розстріляних у період сталінського терору. За офіційними даними, тут під землею можуть знаходитися останки майже 12 тисяч людей.

Наприкінці 90-х років минулого століття людські останки з кульовими отворами в черепах знаходили і в самих Шершнях – саме під час будівництва котеджів.

Тоді Слідчий комітет не підтвердив гіпотезу про їхню приналежність жертвам репресій. Останки поховали "у межах кладовищ Челябінська", точне місце влада не назвала. Краєзнавці вимагали провести ретельні дослідження поховань, але цього зроблено не було.

За фактом нинішніх знахідок управління Слідчого комітету РФ у Челябінській області призначило перевірку.

При цьому мешканці селища Шершні повідомляють, що поліція та експерти забрали з собою лише кілька черепів та кісток. Десятки останків, що залишилися, мешканцям запропонували викопати самостійно, після чого вивезти їх на сміттєзвалище.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.