АНОНС: Онлайн-розмова "Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу"

Сьогодні долучайтеся до онлайн-розмови «Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу». Поговоримо про історії українців і українок, які боролися за свободу у ХХ ст. і стали героями книг двох знаних дослідників в Україні Вахтанга Кіпіані та Оксани Кісь.

Про це повідомляє видавництво "Віват".

 

Учасники розмови поділяться своїми думками щодо рейтингу проєкту "30 книжок нашої незалежності" (Українського інституту книги та Міністерства культури та інформаційної політики), до якого потрапили книжки:

"Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані;

"Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" Оксани Кісь.


Чому історичні книжки потрапляють у фокус уваги читацької аудиторії і так високо поціновуються, адже низка інших праць також потрапила до цього списку.

Також слухачі трохи більше дізнаються про нові книги Вахтанга Кіпіані "Країна жіночого роду" та "Дисиденти", остання з яких ось-ось з'явиться в бібліотеках українських університетів та електронна версія на сайті видавництва Vivat.


Учасники:

Вахтанг Кіпіані — український історик та письменник;

Оксана Кісь — докторка історичних наук, президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії.


Долучайтеся до нас 29 жовтня о 19:00 (п'ятниця) на YouTube-каналі


Подія відбудеться в рамках проєкту "Дисиденти". Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.


Читайте також:

Третє вбивство Василя Стуса

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

"Урки", "блатні", "битовички": стосунки українок-політв'язнів з кримінальними злочинницями у таборах ГУЛАГу

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.