"П'ятеро з ломбарду": запустили подкаст про Українську революцію 1917-1921 на Харківщині

Суспільне.Харків спільно з Українським інститутом національної пам’яті запустили новий подкаст про Українську революцію 1917-1921 років на Харківщині – “П'ятеро з ломбарду”

Про це повідомили на сторінці УІНП у Facebook.

 

Головним спікером подкасту буде історик, працівник Українського інституту національної пам'яті Едуард Зуб. 

 "Чи багато ми знаємо про історію рідного краю? У шкільному курсі, у кращому випадку, є загальні згадки на тлі загальнодержавних подій. Ми спробує заповнити ці лакуни. Харківський вимір Української революції – складний, динамічний період, але тим і цікавий, особливо з вуст відомого дослідника, співробітника Інституту Едуарда Зуба", – наголосила начальниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова.

В УІНП підкреслюють, що національне відродження 1917 року, спричинене падінням російської монархії, було "швидким та бурхливим". Але про цей його харківський аспект мало хто знає. 

"Більше говорять про українізацію 20-х років, надзвичайно динамічну і досить суперечливу. Хоча вона була лише наслідком тих процесів, що відбувалися тут у 1917-1920 роках, вимушеною поступкою комуністів національним домаганням українців. Про те, хто і як рухав на наших теренах Українську революцію, чому вона зазнала поразки і чи була та поразка остаточною, розкаже допитливим наш спільний проєкт", – зауважив Едуард Зуб. 

Водночас авторка подкасту "П'ятеро з ломбарду" Тетяна Кривоніс додала, що цю історію протягом багатьох років "затискали в рамки радянської ідеології, пропаганди та репресій".

"Ми хочемо зробити регіональну історію видимою та доступною", – наголосила Кривоніс.

Слухати подкаст "П'ятеро з ломбарду" можна щосереди за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.