У Миколаєві відкрили виставку ікон до Дня Святого Миколая

У Миколаївському обласному художньому музеї запрацювала виставка "Українська домашня ікона" з приватної колекції.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Експозиція виставки "Українська домашня ікона" з приватної колекції налічує понад 200 творів. Найбільш розповсюджені образи Святого Миколая, Богородиці, Ісуса Христа тощо", - розповіли у музеї.

Там також зазначили, що представлені ікони написані для родинної обрядової практики. Адже домашні ікони здавна грали важливу роль для розвитку національної етнічної самосвідомості. Це, в першу чергу, захист від ворожих сил, оберіг, що забезпечує родинний добробут. Українці сприймали ікони, як "вікна" в інший світ, засіб зв'язку з Царством Небесним.

Ікони для домівок могли писатися як професійними, так і народними майстрами-самоуками відповідно до світоглядних та духовних потреб українського народу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.