В Англії арехологи знайшли рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду

В Англії археологи та палеонтологи виявили рештки пʼятьох мамонтів льодовикового періоду: великі останки двох дорослих особин, двох молодих та немовля, які бродили 200 тисяч років тому.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Julian Schwanitz/BBC/Windfall Films

Їх виявили неподалік міста Свіндон разом з інструментами, які використовували неандертальці, які, ймовірно, і полювали на цих 10-тонних звірів.

Також науковці знайшли рештки інших тварин льодовикового періоду: лосів (вдвічі більше їхніх сьогоднішніх нащадків) та крихітних істот, наприклад, гнойових жуків та прісноводних равликів. На цьому місці збереглося навіть насіння, пилок і скамʼянілості рослин, у тому числі різновидів, що вимерли.

Знахідки називають "золотою жилою" через їх стан збереження. Науковці очікують зробити більше відкриттів, оскільки зараз розкопали лише частину ділянки гравійного карʼєру.

 
Фото: DigVentures

"Це одне з найважливіших відкриттів у британській палеонтології. Ці мамонти лежать у землі саме там, де вони померли чверть мільйона років тому – поруч із неймовірними речами, такими як камʼяні знаряддя та равликами, яких вони топтали ногами. У нас є свідчення того, яким був краєвид. Ми знаємо, які там рослини росли.

Дрібниці справді розкривають контекст цих великих культових гігантів. Це неймовірно важливо з погляду розуміння того, як зміна клімату особливо впливає на навколишнє середовище, екосистеми та біологічні види", — сказав біолог Бен Гаррод.

 
Фото: DigVentures

Дослідники вважають, що останки мамонта та артефакти датуються приблизно 220 тисячами років тому — це міжльодовиковий період, відомий як MIS7. Падіння температури змусило неандертальців піти на південь.

Перші мамонти прийшли сюди з Африки близько пʼяти мільйонів років тому. Цей конкретний вид, степовий мамонт, був найбільшим із них і існував приблизно від 1,8 мільйона до приблизно 200 тисяч років тому, і важив до 15 тонн, що у два чи три рази більше за вагу африканського слона.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.