У Львові на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили сосни

На Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили дерева двох видів: сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься по землі. До участі у висадці долучились родини загиблих Героїв, представники духовенства та громадськість.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Сьогодні ми висадили 8 великих та 8 маленьких сосен, зокрема сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься і росте при землі. Бюджет в рамках проєкту був 600 тис. грн – це не тільки закупівля, а й посадка, кріплення.

Ці сосни 8 років росли у розсаднику під Києвом, а до того понад 15 років вирощувались у Нідерландах. Це дуже якісний розсадний матеріал. Вони пережили 4 посадки перед тим, як ми висаджуємо їх тут, тому вони мають досить компактну кореневу систему", - зазначила керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

 

За словами чиновниці, важливо, що дерева посадили саме зараз, оскільки сосни треба висаджувати тоді, коли вони є найменш активними. Якщо листові дерева легше пересаджувати восени та навесні, то хвойні – у грудні-січні, при мінусовій температурі повітря. Важливо й те, що їх викопали при плюсовій температурі, а садять зараз, коли вони є мінімально активні.

 

100-річні чорні сосни є прикрасою багатьох львівських парків, зокрема поруч меморіалу у парку "На Валах", а найбільше – у Личаківському. Арнольд Рерінг – великий міський садівничий – дуже любив цей вид.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.