У Держдумі Росії хочуть визнати розпад СРСР "найбільшою катастрофою ХХ століття"

Законопроєкт про визнання розпаду СРСР "головною геополітичною катастрофою ХХ століття" внесено до нелегітимної Державної Думи Росії. Проєкт був ініційований партією ЛДПР.

Про це повідомляє Інформаційне агентство ASPI.

 
Фото: pikabu.ru

За інформацією російських ЗМІ, законопроєкт про визнання розпаду Радянського Союзу "катастрофою" уже розміщено в електронній базі даних Держдуми. Така ініціатива присвячена до тридцятої річниці розпаду СРСР.

У документі йдеться, що розпад СРСР нібито призвів до "політичних, соціальних та економічних проблем". Йдеться і про виникнення "конфліктів на національному ґрунті".

Російські депутати планують надіслати таку заяву Раді федерацій, уряду, президенту, Міжпарламентському союзу, Парламентській асамблеї ОДКБ, Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.