Спецпроект

Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту

Міністерство культури та інформаційної політики дозволило Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" передати в оренду на 15 років будинок колишньої контори єврейського кладовища.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ідеться про єдину історичну споруду в Бабиному Ярі по вул. Юрія Іллєнка, 44.

 

Майбутній орендар − приватна фундація Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр". Частина науковців та громадськості вважають фактичним очільником і головним спонсором МЦГБЯ наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Михайла Фрідмана.

Цей будинок, відповідно до рішення національного Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р., був переданий Заповіднику для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Нині ж Мінкультури погодив передачу споруду в оренду МЦГБЯ.

Починаючи від 2017 року Заповідник проводив реставрацію та реконструкцію цієї будівлі, на що було витрачено понад 35 млн гривень бюджетних коштів.

Протягом 2017−2018 років за зверненням Міністерства культури та на замовлення Заповідника фахова Робоча група при Інституті історії України НАН України розробила концепцію та розгорнуту тематичну структуру експозиції майбутнього музею. Було створено декілька варіантів дизайну музейної експозиції. Її відкриття було заплановано до 80-х роковин трагедії. Але від 2019 року уряд президента Зеленського припинив фінансування усіх робіт.

Зі свого боку, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" намагався отримати в оренду будівлю колишньої контори. На замовлення Центру був розроблений проєкт реконструкції, що передбачає створення висотної надбудови, у самій конторі заплановано розмістити один з численних музеїв, які Центр планує створити у Бабиному Яру.

Відповідно до листа-погодження Мінкультури, воно наперед дозволило "проведення зміни, реконструкції, розширення, технічне обладнання" орендованої будівлі, а також створення нової наукової концепції та тематико-експозиційного плану Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

За даними Цензор.НЕТ, частина громадськості вже висловила сумнів щодо законності оренди приватною фундацією пам'ятки архітектури, яку передано у цільовий спосіб національному закладу для створення державного музею та на реконструкцію якої вже витрачено десятки мільйонів бюджетних коштів відповідно до проєкту, затвердженого державними органами.

Зокрема у листі-погодженні від Міністерства культури не сказано про те, кому саме має бути передано в оренду зазначену будівлю. Лист підписаний виконуючою обов'язки державного секретаря Тетяною Філіпченко, яка обіймає посаду директора департаменту фінансів міністерства.

Лист від Мінкультури був підписаний 31 грудня 2021 року, о 15.51, тобто наприкінці скороченого робочого дня в останній день року. Того ж дня відповідна інформація з'явилася на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.