Меморіал Голокосту запрошує студентів на стажування

Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів

 

Меморіал Голокосту розпочинає стажування з опрацювання архівів для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей. Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів.

Стажування відбуватиметься онлайн, фізична присутність у Києві – не обов'язкова.

Тривалість: 24 січня – 1 березня 2022 року.

Грошова винагорода – 2 500 грн.

Кількість учасників – 100 осіб.

Під час стажування учасники будуть опрацьовувати унікальні архівні документи довоєнного періоду, оцифровані Фондом електронні копії архівних документів (актові книги РАЦСів м. Києва за 1925–1936 роки та картотеки мешканців). Ці документи є важливим джерелом інформації про тогочасне населення міста, його етнічний склад, оскільки містять дані про народження, смерть, укладення шлюбів. Вони корисні не лише науковцям, а й людям, які прагнуть дослідити своє генеалогічне дерево та знайти своїх рідних.

Ми очікуємо, що за весь період кожен учасник зможе опрацювати 5 тисяч сканів та внести дані документів до таблиць, відповідно до встановленого зразку. Після закінчення учасники отримають сертифікат про проходження стажування. Ті, хто швидко та якісно опрацюють документи, також отримають заохочувальний подарунок.

Ви – ідеальний кандидат, якщо:

є студентом або аспірантом закладу вищої освіти України;

цікавитеся історією, темою Голокосту та Другої світової війни;

уважні та пунктуальні;

маєте високий рівень цифрової грамотності;

у вас є стабільний Інтернет.

Навчання на історичному факультеті, або досвід участі у стажуваннях будуть перевагою при відборі кандидатів.

Дедлайн – 20 січня (включно).

Анкету кандидата можна заповнити за посиланням: https://forms.gle/x29iBARWtThmy6V26

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.