У Києві представили найстаріший збережений прапор України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в Києві представили найстаріший збережений синьо-жовтий прапор. Стяг є одним із експонатів виставки “За волю України!”, його використовували в часи Української революції 1917-1921 років.

Про це повідомляє Діло.

 

"Виставка відкрилася до 30-річчя Незалежності й стала вагомою подією музейного життя. Одним з унікальних артефактів, які представлено в нас в експозиції, є найстаріший задокументований фактично підтверджений прапор у національних кольорах", – розповів генеральний директор музею Юрій Савчук.

Прапор використовували 105 років тому на ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді 5-10 (18-23) червня 1917 року, де проголосили автономію України.

Один із 2500 делегатів – полковник армії УНР Володимир Кедровський – вивіз пам'ятку до США, куди мігрував ще у 1923 році. Згодом його син Юрій передав прапор до Українського музею у Нью-Йорку.

 

Нинішній вигляд прапора дещо відрізняється від того національного стягу, який ми звикли бачити. Попри дбайливе ставлення до пам'ятки, блакитний колір на прапорі став світло-сірим, адже у ті часи фарби були не на стільки стійкими.

Загалом, на виставаці представили 250 артефактів із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, які охоплюють період 1917-1921 років.

Експозиція діятимете до кінця травня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.