У Києві представили найстаріший збережений прапор України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в Києві представили найстаріший збережений синьо-жовтий прапор. Стяг є одним із експонатів виставки “За волю України!”, його використовували в часи Української революції 1917-1921 років.

Про це повідомляє Діло.

 

"Виставка відкрилася до 30-річчя Незалежності й стала вагомою подією музейного життя. Одним з унікальних артефактів, які представлено в нас в експозиції, є найстаріший задокументований фактично підтверджений прапор у національних кольорах", – розповів генеральний директор музею Юрій Савчук.

Прапор використовували 105 років тому на ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді 5-10 (18-23) червня 1917 року, де проголосили автономію України.

Один із 2500 делегатів – полковник армії УНР Володимир Кедровський – вивіз пам'ятку до США, куди мігрував ще у 1923 році. Згодом його син Юрій передав прапор до Українського музею у Нью-Йорку.

 

Нинішній вигляд прапора дещо відрізняється від того національного стягу, який ми звикли бачити. Попри дбайливе ставлення до пам'ятки, блакитний колір на прапорі став світло-сірим, адже у ті часи фарби були не на стільки стійкими.

Загалом, на виставаці представили 250 артефактів із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, які охоплюють період 1917-1921 років.

Експозиція діятимете до кінця травня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.