У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати

У Житомирі Поліський національний університет, що розташований в історичній будівлі кінця ХІХ ст., планує перетворити підземні каземати на туристичну локацію.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів ректор університету Олег Скидан.

 

"Будівля, в якій розташований корпус університету, історична, це пам'ятка архітектури 1896-1897 років, де розташовувався окружний суд Волинської губернії. Відповідно, приміщення були адаптовані під будівлю суду, тобто є зала судових засідань, де зараз конференц-хол, є внутрішній дворик, куди виходили арештанти, підземні каземати, де їх утримували.

У 1950-1960-х роках каземати використовувалися для зберігання добрив та інших матеріалів, що були потрібні в навчальному процесі, бо тут розміщений агрономічний факультет. Останні десятиліття вони повністю не використовувалися. Тому ми вирішили зробити там туристичну локацію", – зазначив Скидан.

За його словами, локацію планують популяризувати в контексті історії міста та Волинської губернії, адже у Житомирі збереглося небагато архітектурних пам'яток. Водночас підземні каземати підвищать і привабливість архітектурної пам'ятки, в якій розташований університет.

Скидан додав, що каземати облаштовані так, що в повний зріст там неможливо ходити. Найближчим часом приміщення розчистять та почнуть вивчати.

Дослідженнями займатимуся кафедра економіки, підприємництва та туризму і кафедра суспільних наук університету. Цього року в навчальному закладі відкриють освітню програму "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність", студентів якої також зможуть залучити до цього процесу.


Корпус університету, де розміщені каземати, – пам'ятка архітектури місцевого значення. Він побудований за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.