До Дня Києва Національний музей історії України презентує рідкісні артефакти

До Дня Києва Національний музей історії України презентує спеціальну мінівиставку, присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці.

IN MEMORIAM: Пішла з життя археолог Ірина Ковальова

7 травня у Варшаві на 95 році відійшла у засвіти археолог, історик та громадський діяч Ірина Ковальова.

На території колишньої бази Інституту археології НАН України виявили людські останки

Інститут археології НАН України повідомляє: людські рештки, знайдені біля колишньої археологічної бази на Подолі - залишки Щекавицького кладовища, які раніше досліджувалися археологами та антропологами.

Активісти закликають зупинити будівництво на місці Палацу гетьмана Розумовського

На території об'єкту археологічної спадщини - фундаментів Палацу Кирила Розумовського VХІІІ століття відновились будівельні роботи.

На Полтавщині відреставрували скіфський горщик

На Полтавщині під час реставрації відтворили з понад 130 уламків скіфський горщик.

На Сумщині правоохоронці викрили "чорного" археолога

"Любитель старовини" без жодних дозволів вів розкопки, виявляючи рідкісні пам’ятки, які є частиною національної культурної спадщини.

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?

Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

На Івано-Франківщині археологи розкопали фрагменти посуду часів Трипільської культури

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли фрагменти давнього посуду.

У Національному музеї історії України показали археологічні знахідки, які Естонія повернула Україні

18 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Від моря до моря. Merest mereni», що присвячена українсько-естонській дружбі.

В Одеському археологічному музеї відкриють виставку присвячену острову Зміїний

Виставка відкриється в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України (ОАМ НАН) 28 липня. Це перший проєкт для наукового закладу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Спасо-Преображенському собору у Чернігові подарували печатку сина Ярослава Мудрого

16 червня Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого.

Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

Київські митники запобігли незаконному пересиланню з України до Катару зуба мамонта, які були типовими тваринами пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Перші люди в Європі з’явилися на території сучасної України 1,4 мільйона років тому, - НАН України

Сенсаційне відкриття здійснила міжнародна група науковців у межах спільного проєкту Національної академії наук України та Чеської академії наук.