Усі розділи
Допомогти проекту
Теми
Голодомор
27 листопада 2010,
15:36

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць.
27 листопада 2010,
13:10

Янукович із Азаровим і митрополитом Володимиром пішли у музей, побудований Ющенком

Вони вшанували пам'ять загиблих покладанням калини й поминальною молитвою. Тим часом Тимошенко звернулася до українців із закликом згадати загиблих.
27 листопада 2010,
12:11

Дніпропетровська влада проігнорувала День пам'яті

Голова Дніпропетровської облдержадміністраціі Олександр Вілкул, голова Дніпропетровської облради Євген Удод, мер Дніпропетровська Іван Куліченко, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іреней не прийшли.

Надія Симчич: Історія Голоду: "Мені на фронті не було так страшно, як на отому полі з буряками"

Олександра Коваленко, Катеринина мати, вже лежала і не вставала. Маленька Ліда, а їй тоді виповнилося вже 4 роки, прибіжить до неї і питає: "Бабо, ти ще не вмерла?", і знову біжить гратися. Потім прибігає, і знов питає.
27 листопада 2010
26 листопада 2010,
23:50

Француз написав роман про Голодомор - щоб зруйнувати упередження щодо України

Пан Рижка сподівається розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.
26 листопада 2010,
20:02

Янукович звернувся до народу: "Голодомор - це Армагеддон"

"Коли ці печальні учти почали йти конвеєром, коли деякі, з дозволу сказати, "вчені" на численних імпрезах і "круглих столах" легко перекидаються мільйонами загиблих з голоду - від 3 млн. - до 5 млн. - до 7 млн., а то й більше - то це вже кощунство".

Петро Кравчук: Історія Голоду: "В селі мого батька ніхто не помер. Їх врятувала татарська їжа"

Після холодного і голодного року в селі з'явилися слідчі НКВС, які почали виясняти, чому ж ніхто не помер і хто ховав хліб. А от у тих селах, де багато людей загинуло від голоду... слідство не проводили.
26 листопада 2010

Олена Захарченко: Історія Голоду: "За те, що стільком людям життя врятував - в Сибір його"

Мій прадід, Степан Прокопенко, ще весною 32-го насіяв стільки квасолі - що як зібрали, то мусили поскладати її в бочечки. Вся рідня в голод їла квасолю з бочечок, пекли з неї пиріжки, з неї і лободи, варили її просто так, вся рідня.
26 листопада 2010
26 листопада 2010,
12:23

АНОНС ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті".

Олександр Крамаренко: Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

"...Українець відмовлявся від колективізації, приймаючи радше депортацію і навіть смерть. Тому було особливо важливо пристосувати його до прокрустового зразка ідеальної радянської людини".
26 листопада 2010
25 листопада 2010,
23:24

Як світ вшановує пам'ять тих, хто загинув у 1932-1933 роках

Від Сербії до Австралії - розклад заходів, присвячених Дню пам'яті жертв голодоморів.

Степан Руденко: Історія Голоду: "Іноді мама втрачала свідомість. Але їй треба було врятувати мене"

Одна родичка розповідала мені - вже дорослому - що, прийшовши на похорон мого батька, вона побачила мене малого, худющого, що збирав кришки маленькими пальчиками, боячись загубити хоч одну.
25 листопада 2010
25 листопада 2010,
09:55

Анонс: всі розсекречені документи про Голодомор в одній книзі

Перше видання повного переліку всіх розсекречених документів СБУ (1930-1980-ті роки), про Голодомор та короткий огляд їх змісту.

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни у 1932-1933 роках

Висівки, жом, дерть, макуха, шпориш - сучасний український споживач інтернету і не знає, що ці слова означають. А у 1933-ому вони означали надію на виживання. Разом із ховрахами, горобенятами, слимаками, маторжениками та іншою "їжею".
24 листопада 2010

Петро Федорченко: Історія Голоду: "Моя мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками"

Навесні 1933 року на фоні розпачу і голоду між батьками моєї матері (Артем і Ольга) розгорілася сварка: або різати корову, щоб вижити з м'ясом, або тримати корову і, можливо, мати якусь склянку молока.
24 листопада 2010