Допоки одного дня... Кенгір очима повстанця

Близько сьомої години ранку жінки й дівчата другого бараку жіночого табору беруться за руки і з піснями виходять на подвір'я, назустріч танкам. Не стануть же вони так просто врізатися у жіночі лави, - сподіваються вони. Але танки врізаються.

Лідер німецьких ультраправих назвав нацизм "плямою" в історії Німеччини

Лідер ультраправої правої партії "Альтернатива Німеччини" Александер Гауланд назвав нацистський режим "плямою" в історії успіху Німеччини.

Люди Кенгіру. "Нам сонце всміхалось крізь ржавії грати…"

Великі ГУЛАГівські повстання примусили радянське керівництво засумніватися у здатності контролювати навіть табори. Ці повстання спричинили зміну політики і народили "Відлигу". До остаточного розпаду СРСР залишалося більше 30 років. Але перший крок на цій дорозі зробили люди Кенгіру.

Запорожців ознайомлять з українською історією у форматі фестивалю

Запоріжжя готується провести фестиваль «ІСТОРІЯ.UA». У центрі міста проведуть кілька десятків заходів – будуть не лише лекції і дискусії, а й виступ відомого рок-гурту та виставка військової техніки.

АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

АНОНС: У Запоріжжі пройде фестиваль «ІСТОРІЯ.UA»

Український інститут національної пам’яті запрошує на прес-конференцію, присвячену фестивалю «ІСТОРІЯ.UA», який відбудеться 5 – 6 травня 2018 р. у Запоріжжі.

АНОНС: Лекція "Русский мир. Історична політика Кремля в Україні"

Коли і як виникає концепція «русского мира»? Чому саме культурна ідентичність була взята за основу? Як відбувався процес просування «русского мира» на пострадянському просторі?

Польща відбудує пам’ятник УПА в Грушовичах

Таку заяву зробив керівник Кабінету Президента РП Кшиштоф Щерський.

Юрій Рудницький: Коли д’Артаньян бореться з Бандерою, а Вашингтон показує пальчик

Принцип "усі – космонавти, а я – д'Артаньян" став базовою засадою польської "історичної політики" назовні. Проте окрім старих тез про "поєднання на принципах правди", про неприпустимість порівнянь УПА і АК, Бандери і Пілсудського – жодних інших сенсів польське МЗС продукувати не здатне.

Московський слід польських поправок

Упродовж багатьох років Кремль намагається довести, що за початок Другої світової війни відповідають не Сталін і СРСР як спільники Гітлера й III Райху, а Польща, пов’язана із III Райхом теплими стосунками від січня 1934 року до березня 1939 року. Поправки до закону про ІНП – це автострада, якою ця теза має в’їхати у свідомість Заходу та європейську правову систему.

Першими жертвами нового закону про ІНП Польщі стали аргентинці

Аргентинська газета Pagina 12 стала першою, кого звинуватили в порушенні польського закону про Інститут національної пам'яті.

"Ми не хочемо бути заручниками історії", — публічні інтелектуали про зміни польської політики пам’яті. ВІДЕО

За 25 років у польському парламенті не було жодного традиційного націоналіста з правого боку. А тепер з’явились. Польща сама ще не до кінця усвідомила, які це матиме наслідки для міжнаціональньго діалогу. Про них та про те, як далі шукати порозуміння, говорили польський та український публічні інтелектуали Кшиштоф Становський та Йосип Зісельс на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті".

Порошенко: Ми самі розберемося, яких героїв шанувати

Україна не потребує того, щоб їй вказували на те, яких героїв їй слід шанувати, так само вона не робить подібні вказівки і іншим державам.

Польська делегація вшанувала польські жертви Гути Пеняцької. ФОТО, ВІДЕО

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька, що у Бродівському районі на Львівщині, польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року.

АНОНС: Зісельс та Становський розмовлятимуть про Польщу

Член Ініціативної групи "Першого грудня" Йосип Зісельс та директор Центру міжнародної співпраці міста Люблін Кшиштоф Становський на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті" поміркують про регіональні новації та перспективи діалогу між країнами.