Чому насправді нас вчать уроки історії? Цьому питанню присвячені цьогорічні заходи Українського інституту національної пам’яті на Форумі видавців у Львові.
Визначний дисидент Іван Дзюба: "Я хочу звернутися до вас, євреїв, як українець — як член української нації, до якої я з гордістю належу. Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї...".
Після вбивства батька тринадцятилітня дочка провідника ОУН почала вести щоденник, в якому писала про все приємне і наболіле: про Бога, місце людини в цьому світі, першу любов, кіно, музику, морозиво та всякі дівочі пригоди.
"Россолінський-Лібе не допомагає зрозуміти, чому свого часу велика частина населення сучасної Західної України підтримувала Бандеру й рух, який він очолював, чому він став і досі лишається символом боротьби за незалежність для значної частини українців — і не лише тих, що з Галичини".
«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.
Електронний архів українського визвольного руху публікує колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна – співробітника МГБ – КГБ, який у 1940-х –1950-х рр. займався ліквідацією українського націоналістичного підпілля у Волинські обл.
Орест Субтельний пішов із життя 24 липня 2016 року. Його книжка "Україна: Історія" визнана однією з найвпливовіших книжок, виданих Університетом Торонто за 100 років його існування. Вона стала головним підручником історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.
ОУН - це не суто західноукраїнський феномен, як про це багато хто думає. "Богун" і "Орлич" - підпільники-націоналісти дали останній бій комуністичній державі у селі Ожегівка Володарського району. Ким були ці хлопці, чому вирішили загинути, але не здатися ворогові?
Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.
Польський Сейм сьогодні зранку прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті «жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами» проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках.
Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.
Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".
У середу, 20 липня, в межах просвітницького проекту Єврейські дні у Ратуші: спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття відбудеться лекція професора Кая Струве "Літо 1941: війна, окупація та насилля у Львові".
Загалом Марія Доліна, пройшовши війну командиром ланки та заступником командира ескадрильї, здійснила 72 успішних бойових вильоти, скинувши на противника понад 45 тис. тонн бомб та взявши участь у 6-х повітряних боях.