Спецпроект

Не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Ухвала польського Сейму про Волинь: це не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідентів сьогодні.

На жаль, цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі - на осінь там запланована прем'єра пропагандистського фільму "Волинь", який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні.

Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі наростаючої воєнної загрози зі Сходу. 

Мені не соромно за українців в цій дискусії - і громадські, і політичні діячі працювали практично в унісон для того, щоб пам'ять про минулий конфлікт не стала джерелом нового. Запропонована вкотре українцями формула "пробачаємо і просимо вибачення" насправді єдиноможливий формат загоєння ран минулого.

Але цього разу простягнута українцями рука зависла в повітрі. Ухвала Сейму значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу, але це не означає, що від цього він стає менш потрібним. 

Сподіваюся, попри зміни в польській політиці і зокрема керівництва інституту національної пам'яті започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжений, і зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, але й уникнути помилок наших предків.

Певен , що докладна праця істориків в тому числі і з нововідкритими в Україні архівними матеріалами з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення зокрема і писання історіі в парламентах загалом.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Остап Яриш: Українці Перл Гарбора

Дональд Трамп проголосив 8 травня у США Днем перемоги у Другій світовій. Кілька місяців тому я мав нагоду відвідати морську базу Перл Гарбор, — ту саму, яку 7 грудня 1941 року раптово атакувала японська авіація.

Олександр Сапронов: Народ-переможець, народ-окупант, або що не так з нашим наративом про Другу світову війну

360 днів на рік ми говоримо про період УРСР/СРСР як про окупацію. Проводимо тотальну декомунізацію, руйнуємо радянські пам’ятники, говоримо про комунізм=нацизм. Кілька днів на рік ми раптово згадуємо, що, взагалі-то, 6-7 мільйонів українців пройшли через фронти Другої світової війни в складі радянської армії, що ми народ-переможець нацизму, і що наші предки здійснили подвиг, зламавши голови нацистській гідрі.

: Папа Лев XIV, або хто такий кардинал Роберт Френсіс Превост

Колись вважалося, що ідея американського папи була немислимою. Спочатку це було пов'язано з логістичними причинами – пароплави з Нового Світу добиралися до Риму так довго, що американські кардинали часто прибували запізно, щоб взяти участь у голосуванні, і в будь-якому разі вони ніколи не брали участі в політичних інтригах перед початком конклаву.

Валентина Єщенко: Жінка в чоловічому морі

Спогади народного депутата України І-го скликання Валентини Єщенко про передвиборчу кампанію у березні 1990 року. До того складу українського парламенту обради лише 13 жінок.