Приводом для резонансного розслідування, що фактично обезголовило правоохоронні органи Києва і Київщини, стала порівняно незначна подія. У квітні 1925-го помічник начальника Київської губміліції Малишев несподівано отримав призначення до Черкас. Перед тим, як залишити попередню посаду, він мав відзвітувати про стан коштів місцевої промміліці. Аж раптом призначена для цього ревізія виявила певну нестачу.

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.

Число адрес, за якими відбулись грабунки та насильство над євреями, є чималим. Проте не так багато київських будинків стали свідками фатальних подій, адже вбивства не набули масового поширення під час Київського погрому. Дім за номером 26 на вулиці Ярославській став одним із таких винятків. У ньому сталося все: стрілянина і смертельне поранення, пограбування квартир, спроби згвалтування. Ці події представники єврейської громадськості у листі до прокурора Київського окружного суду згадали як "справу про вулицю Ярославську, 26".