Уже виросла ґенерація просунутих, перспективних і "проєвропейських" архітекторів, готових принципово, арґументовано й обґрунтовано викорінювати "старйо" з вулиць і площ.
Кінострічка Сергія Лозниці про події в Києві узимку 2013-14 років завоювала головну нагороду на Міжнародному фестивалі фільмів про права людини в Нюрнберзі.
Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.
"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".
Французький соціолог Моріс Гальбвакс, засновник нині дуже популярного напрямку досліджень історичної пам’яті, вважав, що "історія як така починається тільки тоді, коли закінчується традиція і соціальна пам’ять тьмяніє". Тобто десь через 50 років потому, як відбулася подія. Коли вона вже вичахла. Коли на події можна дивитися як дослідник, а не як учасники. До того – то лиш політика.
Як і для чого збираються усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? На ці та інші запитання лунатимуть відповіді 24 грудня в Музеї Івана Гончара.
Музей Івана Гончара в рамках ініціативи "Музей Свободи / Музей Майдану презентує інтерактивний виставковий проект: “Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану”".
В Києві презентували міжнародний проект "Пам’ять Майдану". Мета — зберегти пам’ять про події зими 2013—1014. Так буде створено архів усної історії Майдану, який зберігатиметься в Українському інституті національної пам’яті.