Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Одеський музей тимчасово очолила Олександра Ковальчук, яка була заступницею Ройтбурда

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

У Національному художньому музеї знайшли дві невідомі роботи Федора Кричевського

Під час дослідження колекції Національного художнього музею знайдені дві картини Федора Кричевського, які майже 80 років були підписані "невідомий автор".

У Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Репресоване мистецтво: презентували онлайн-виставку про митців у документах КҐБ/ŠtB

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами презентує онлайн-виставку про 30-х митців з України, Чехії та Грузії, які перебували у полі зору комуністичних спецслужб

Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

У Нідерландах намагалися вкрасти картину Моне, її тимчасово не експонують

Картина художника Клода Моне “Форзаан і Вестерхем” тимчасово не експонується у Заанському музеї в Нідерландах через спробу пограбування.

IN MEMORIAM: помер художник Олександр Ройтбурд

На 60-му році життя помер український художник, очільник Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд

Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

У Греції виявили викрадені картини Мондріана та Пікассо

Грецька поліція виявила дві цінні картини Піта Мондріана та Пабло Пікассо, викрадені у 2012 році з Національної галереї Греції.

У сміттєвому контейнері в Німеччині знайшли картини XVII століття

У центральній Німеччині у сміттєвому контейнері на зупинці автомобілів на автобані А7 знайшли дві картини XVII століття

Українсько-японські міжлюдські контакти: історія та сьогодення

29 травня 1940 року народився видатний японський сумоїст українського походження Іван Боришко, або Кокі Тайхо, якого можна вважати найбільш відомим діячем Японії, пов’язаним з Україною. Попри географічну віддаленість та той факт, що дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені у 1992 р., вони мають багату історію міжлюдських обмінів.

У Львові відкрили унікальну мозаїку, яка 11 років була під вагонкою

У Львові на вул. Сахарова відкрили мозаїку Романа Патика "Імпульс і контроль", якy пoнaд 10 рoкiв прихoвyвaли пiд вaгoнкoю

Як зміна клімату нищить найдавніший наскельний малюнок

Зображення дикої свині на індонезійському острові Сулавесі, зроблене на скелі древніми людьми 45 тисяч років тому, псується надзвичайно швидко через підвищення середньорічної температури, повідомляють вчені.