Виробництво документального фільму про Василя Вишиваного завершилося

Повнометражний українсько-австрійський документальний фільм "Король України" представили Державному агентству України з питань кіно.

Виробництвом стрічки займається компанія "Тукан Продакшн", повідомляє прес-служба Держкіно.

Фільм розповідає про таємне життя австро-угорського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена (1895—1948), який серед Українських січових стрільців став відомий як Василь Вишиваний.

Габсбург дуже симпатизував українцям та нашій боротьбі за незалежність. У вересні 1919 року за правління Директорії Габсбург був головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

Через монарше походження Вільгельма фон Гасбурга деякі українські політичні сили розглядали як кандидата на престол короля України.

Проект стрічки став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно. Сума державної фінансової підтримки склала 2 млн 88 тис. грн. (48% від загальної вартості виробництва картини).

Режисерами та авторами сценарію фільму є Гернот Штадлер та Бйорн Кельц. З українського боку стрічку продюсують Юрій Кузьменко та Наталія Ковтун (компанія "Тукан Продакшн"), з австрійського — Гернот Штадлер (компанія "GS Film Production").

Зйомки картини проходили в Україні, Хорватії, Польщі та Австрії. Реліз стрічки в Україні запланований після фестивальної історії.

Нагадаємо, про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Сергія Жадана.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".