У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.
"Крем-сода" для Семена Будьонного, сафарі шепетівських багатіїв на Шрі-Ланці та доля шепетівського ветерана найбільшого бою УПА з НКВД. Про все це й багато іншого — у новій книзі "Неофіційна історія міста Шепетівки та його околиць".
Практично вперше на території України радянські партизанські загони повинні були взяти під контроль великий населений пункт, що розташовувався в безпосередній близькості до лінії фронту, а не далеко в тилу.
Волинь у 1943-му була абсолютним пеклом. Майже усі євреї та роми були знищені. На додачу – УПА почала вбивати поляків, а поляки почали чинити репресії у відповідь. Але у цьому страшному місці в той час знайшлись люди, які постали на вершині людяності. Вони ризикували своїм життям, щоб урятувати сусіда, або хоча б якось йому допомогти.
Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.
Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".
Упродовж 1920-х років домінантними силами в суспільно-політичному житті Західної України були націонал-ліберали (УНДО) та ліві радикали (КПЗУ, Сельроб). Цю лівицю знищили більшовики Сталіна і влада міжвоєнної Польщі.
Слово "курва" вживалося на адресу луцьких міщанок значно рідше, ніж образливе "вшетечниця". Популярним лайливим виразом на адресу чоловіка було "ти третій", тобто "ти - третій після ката і гицеля".
Хто найбільшою мірою виграє від "волинського нарративу", в якому немає місця для українців у ролях, інших ніж винуватців польських бід? - питає польське видання Krytyka Polityczna.
12 лютого 2016 — Міхал Сутовський (Michał Sutowski)
Історія не може сьогодні розділяти поляків і українців. Однак це не означає, що ми повинні уникати важких тем з минулого. На початку листопада відбулося перше засідання Польсько-українського форуму істориків.
Близько чотирьом мільйонам українців довелося покинути домівки на вимогу керівництва Російської імперії під час Першої світової війни. Людей виселяли з Галичини, Волині, Поділля.
Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. П’ять меморіалів жертвам Голокосту відкрили на місцях масових поховань євреїв в Україні — міжнародний проект "Захистимо пам'ять" презентували 28-30 червня.
Справжнє примирення між поляками і українцями може стати основою для радикальної зміни долі цілої Центрально-Східної Європи, вирвати її з геополітичного фаталізму останнього століття. Примирення є трудним і болісним процесом. Але сьогодні воно є державним інтересом і для Польщі, і для України.