Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані представить книжки "ОУН і УПА. «Зродились ми великої години…»" та "Українська Канадіана" в Луцьку, Володимирі-Волинському, Камені-Каширському та Любомлі.
В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини... Як вони туди потрапили? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі? Про це варто поговорити з автором книги про це непересічне явище Олега Стецишина.
19 лютого на будівлі Кременецького професійного ліцею на Тернопільщині встановили меморіальну дошку на честь звільнення в’язнів нацистської тюрми в 1943 році.
Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.
У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.
"Крем-сода" для Семена Будьонного, сафарі шепетівських багатіїв на Шрі-Ланці та доля шепетівського ветерана найбільшого бою УПА з НКВД. Про все це й багато іншого — у новій книзі "Неофіційна історія міста Шепетівки та його околиць".
Практично вперше на території України радянські партизанські загони повинні були взяти під контроль великий населений пункт, що розташовувався в безпосередній близькості до лінії фронту, а не далеко в тилу.
Волинь у 1943-му була абсолютним пеклом. Майже усі євреї та роми були знищені. На додачу – УПА почала вбивати поляків, а поляки почали чинити репресії у відповідь. Але у цьому страшному місці в той час знайшлись люди, які постали на вершині людяності. Вони ризикували своїм життям, щоб урятувати сусіда, або хоча б якось йому допомогти.
Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.
Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".