16 квітня 1917

1 травня (18 квітня) 1917: Українське народне віче у Луганську

Від собору великий похід українців рушив до Міської Думи, де урочисто повісили портрет Великого Кобзаря на тім самім місці, де висів портрет Миколи Другого

16 квітня заходами українського артистичного гуртка під орудою інженера Ю. Лисенка, в нашим місті засновано товариство „Просвіта".

Місто Луганськ стоючи на самім краю східної Катеринославщини має людність великоруську, а також в великому числі "тоже малоросов".

До цього часу ці наші люде були зовсім несвідомі, не лічили себе українцями, відцурались батьківської мови, говорячи на якійсь неможливій мішанині россійських і українських слів.

Через це український рух тут зовсім не виявлявся і де які окремі свідомі українці сиділи по своїх кутках, не маючи змоги організуватись.

Коли-ж заснувалась „Просвіта" організація місцевих українців пішла швидкими і певними кроками і зараз уже товариство „Просвіта" має більше 300 членів.

18-го квітня „Просвіта" улаштувала Велике Шевченкове Свято, котре відбулось вельми урочисто і зробило велике вражіння на присутніх. Свято розпочалось панахидою в мійськім соборі, де о. Хіцун і Рудічев в дуже гарних промовах по українському розповіли людям про життя батька Тараса і про велике значіння сучасного визвольного українського руху.

Від собору великий похід українців рушив до Мійської Думи, де просвітяне урочисто повісили уквітчаний портрет Великого Кобзаря на тім самім місті, де висів портрет Миколи другого.

Далі похід рушив до Мійського саду, до відбулось Народне Українське віче, а ввечері Українська трупа Косинкіна на користь Просвіти виставила „Назара Стодолю" з Українським концертом, в якому брали участь Харьківські бандуристи.

За короткий час свого двохмісячного істнування Луганська „Просвіта" роспродала українських книжок і брошур більш як на 1000 карб., заснувала свою книгозбірню й читальню, розсилає скрізь по Словяносербському повіту промовців і агітаторів і взагалі працює досить енергійно, маючи на меті відкрити в Луганську з осени Українську початкову школу.

Поруч з „Просвітою" в Луганську серед робітників заснувалась Українська С.-Д. рабоча партія, а також С. Р., а в останній час —товариство „Запорожська Січь“. 25 червня Луганська „Просвіта" скликає повітовий з'їзд волостних і сільських інстітуцій, а також селянських „Просвіт".

Велике значіння такого з'їзду стане зрозумілим, коли ми згадаємо, що наш Словяносербський повіт хоча і має по селах людність виключно українську, але ці люде, зважаючи на обрусительний вплив великого числа копалень, і заводів зовсім не свідомі.

Повернути цих людей до своєї неньки України і є найголовніша й найперша мета „Просвіти".

Нова рада, 1917, № 66, 17 червня, С. 4.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.