16 квітня 1917

1 травня (18 квітня) 1917: Українське народне віче у Луганську

Від собору великий похід українців рушив до Міської Думи, де урочисто повісили портрет Великого Кобзаря на тім самім місці, де висів портрет Миколи Другого

16 квітня заходами українського артистичного гуртка під орудою інженера Ю. Лисенка, в нашим місті засновано товариство „Просвіта".

Місто Луганськ стоючи на самім краю східної Катеринославщини має людність великоруську, а також в великому числі "тоже малоросов".

До цього часу ці наші люде були зовсім несвідомі, не лічили себе українцями, відцурались батьківської мови, говорячи на якійсь неможливій мішанині россійських і українських слів.

Через це український рух тут зовсім не виявлявся і де які окремі свідомі українці сиділи по своїх кутках, не маючи змоги організуватись.

Коли-ж заснувалась „Просвіта" організація місцевих українців пішла швидкими і певними кроками і зараз уже товариство „Просвіта" має більше 300 членів.

18-го квітня „Просвіта" улаштувала Велике Шевченкове Свято, котре відбулось вельми урочисто і зробило велике вражіння на присутніх. Свято розпочалось панахидою в мійськім соборі, де о. Хіцун і Рудічев в дуже гарних промовах по українському розповіли людям про життя батька Тараса і про велике значіння сучасного визвольного українського руху.

Від собору великий похід українців рушив до Мійської Думи, де просвітяне урочисто повісили уквітчаний портрет Великого Кобзаря на тім самім місті, де висів портрет Миколи другого.

Далі похід рушив до Мійського саду, до відбулось Народне Українське віче, а ввечері Українська трупа Косинкіна на користь Просвіти виставила „Назара Стодолю" з Українським концертом, в якому брали участь Харьківські бандуристи.

За короткий час свого двохмісячного істнування Луганська „Просвіта" роспродала українських книжок і брошур більш як на 1000 карб., заснувала свою книгозбірню й читальню, розсилає скрізь по Словяносербському повіту промовців і агітаторів і взагалі працює досить енергійно, маючи на меті відкрити в Луганську з осени Українську початкову школу.

Поруч з „Просвітою" в Луганську серед робітників заснувалась Українська С.-Д. рабоча партія, а також С. Р., а в останній час —товариство „Запорожська Січь“. 25 червня Луганська „Просвіта" скликає повітовий з'їзд волостних і сільських інстітуцій, а також селянських „Просвіт".

Велике значіння такого з'їзду стане зрозумілим, коли ми згадаємо, що наш Словяносербський повіт хоча і має по селах людність виключно українську, але ці люде, зважаючи на обрусительний вплив великого числа копалень, і заводів зовсім не свідомі.

Повернути цих людей до своєї неньки України і є найголовніша й найперша мета „Просвіти".

Нова рада, 1917, № 66, 17 червня, С. 4.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.