21 грудня 1918

21 листопада 1918: Закриття ігорних клубів

Ігрові автомати - закрити! Боротьбу з азартними іграми силові структури вели ще у 1918 році.

Наказ № 7

Коменданта м.Києва і фортеці

21 грудня 1918 року

З днем 22 грудня ц.р. закриваються усі ігорні клуби.

Всі власники клубів як приватних так і публічних, у котрих в документах, контрактах, концесіях, позволеннях на відкриття клубів находиться пункт, котрим допускається гра в лото, карти і т.п. повинні зложити ці документи в Комендатурі у Полковника Тифимовського.

Невиконання цього наказу каратись буде штрафом по 10000 карб. або 5 місяців тюрми.

Комендант м.Києва і фортеці, військовий старшина Чеховський

Начальник управління, військовий старшина Дідушок

Газетне оголошення про проведення лотереї
Газетне оголошення про проведення лотереї

Відродження, 1918, № 217, 22 листопада.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.