21 грудня 1918

21 листопада 1918: Закриття ігорних клубів

Ігрові автомати - закрити! Боротьбу з азартними іграми силові структури вели ще у 1918 році.

Наказ № 7

Коменданта м.Києва і фортеці

21 грудня 1918 року

З днем 22 грудня ц.р. закриваються усі ігорні клуби.

Всі власники клубів як приватних так і публічних, у котрих в документах, контрактах, концесіях, позволеннях на відкриття клубів находиться пункт, котрим допускається гра в лото, карти і т.п. повинні зложити ці документи в Комендатурі у Полковника Тифимовського.

Невиконання цього наказу каратись буде штрафом по 10000 карб. або 5 місяців тюрми.

Комендант м.Києва і фортеці, військовий старшина Чеховський

Начальник управління, військовий старшина Дідушок

Газетне оголошення про проведення лотереї
Газетне оголошення про проведення лотереї

Відродження, 1918, № 217, 22 листопада.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.