29 січня 1918

29 січня 1918: Лист до редакції

14 січня на Бахмач виїхав Студентський Січовий Курінь для боротьби з більшовиками. 15 чи 16 січня відбувся бій під Крутами

Високоповажний Пане Редакторе!

Дозвольте через Вашу часопись звернутись з такою заявою:

14 січня на Бахмач виїхав Студентський Січовий Курінь для боротьби з більшовиками.

15 чи 16 січня відбувся бій під Крутами, після якого українські части відступили, але не повідомили про це Січовий курінь.

Далі так само виїхала і старшина того куріня не давши жадного роспорядження. Частина куріня, побачивши небезпеку, встигла одступити, решта ж, коло 50 чоловік, залишилися на своєму посту, дожидаючи роспоряджень.

Тим часом більшовики їх оточили... По тим чуткам, які вдалося зібрати, скілька душ було забито в бою, частину було розстріляно, а чоловік 20 неначе б то прорвалося і втекло.

Але досі ніяких певних відомостей за всі ці події дістати було неможливо.

Серед тих залишених на поталу більшовикам січовиків був і мій брат Володимир Шульгин.

Загиблий під Крутами Володимир Шульгин та Лідія Тартаковська незадовго до одруження

То от уклінно прохаю всіх, хто має хоч які небудь відомости за мого брата і взагалі за події під Крутами негайно подати всі можливі відомости до редакції Нової Ради (Інститутська, 22) або оповістити свою адресу, щоб я міг їх докладніше роспитати.

Прошу инші газети передрукувати.

Олександер Шульгин

Нова Рада. – 1918. – 5 березня (20 лютого)

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.