29 січня 1918

29 січня 1918: Лист до редакції

14 січня на Бахмач виїхав Студентський Січовий Курінь для боротьби з більшовиками. 15 чи 16 січня відбувся бій під Крутами

Високоповажний Пане Редакторе!

Дозвольте через Вашу часопись звернутись з такою заявою:

14 січня на Бахмач виїхав Студентський Січовий Курінь для боротьби з більшовиками.

15 чи 16 січня відбувся бій під Крутами, після якого українські части відступили, але не повідомили про це Січовий курінь.

Далі так само виїхала і старшина того куріня не давши жадного роспорядження. Частина куріня, побачивши небезпеку, встигла одступити, решта ж, коло 50 чоловік, залишилися на своєму посту, дожидаючи роспоряджень.

Тим часом більшовики їх оточили... По тим чуткам, які вдалося зібрати, скілька душ було забито в бою, частину було розстріляно, а чоловік 20 неначе б то прорвалося і втекло.

Але досі ніяких певних відомостей за всі ці події дістати було неможливо.

Серед тих залишених на поталу більшовикам січовиків був і мій брат Володимир Шульгин.

Загиблий під Крутами Володимир Шульгин та Лідія Тартаковська незадовго до одруження

То от уклінно прохаю всіх, хто має хоч які небудь відомости за мого брата і взагалі за події під Крутами негайно подати всі можливі відомости до редакції Нової Ради (Інститутська, 22) або оповістити свою адресу, щоб я міг їх докладніше роспитати.

Прошу инші газети передрукувати.

Олександер Шульгин

Нова Рада. – 1918. – 5 березня (20 лютого)

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.