9 квітня 1918

9 квітня 1918: Вибух у Черкасах

Вибухи військових складів в Україні - не новина. У квітні 1918 р. такі вибухи пережили Черкаси

Біля м. Черкас, в районі вокзала, був гарматний склад снарядів, в котрім лічилось до 100 000 штук складених у штабелі на протязі двох верст. 9 квітня, біля 3 г. дня, почувся перший слабкий вибух, котрий зараз же зхвилював все населення міста, але ж не дуже; через кілька хвилин почувся другий вибух, вже дуже сильний, від якого в де-яких будинках навіть в центрі міста посипалось з вікон скло.

Населення міста прийшло в паніку, але не стільки від того, що лопались снаряди, скільки від того, що дуже боялись удушливих газів од снарядів, котрих, як думало населення міста, було на складах досить.

Всі побігли на берег Дніпра. Після цього вибухи слідовали один за другим і все небо почорніло від диму. Але вітер віяв з-за Дніпра, то вогонь і гази пішли по за город, що й спасло його від знищення.

Перші вибухи почались біля самого міста, і це було крітичним ментом, бо тоді небезпека місту була найбільша. Потім вибухи пішли далі од міста, і, чим далі вони йшли, тим місто було все більш та більш в безпеці.

Снаряди рвались трьох та шости дюймових калібрів, і сфера поразки цих розривів була біля півтори верстви в радіусу, так що в місто снаряди не долітали і розрухів в місті не було. Воно лишилось цілим.

Вокзал теж цілий, тільки шлях залізниці в бік ст. Бобринська трохи попсований.

Забитих та поранених, як в місті, так і на вокзалі нема. Снаряди згоріли всі і горіли вони сильно на протязі цілих суток. Крім того, згоріло 5 чи 6 стогів сіна інтенд. та 12 вагонів з усяким майном. Решта вагонів біля 50 шт. "пощастило вивезти" цілими на пристань.

Як тільки почались вибухи, те охорону місця вибухів взяли на себе німці і охороняють його й досі. Ні тушить пожежу, ні вивозити ще цілих снарядів не було ніякої змоги через великий огонь і страшенні вибухи. Зараз в місті спокійно. Організована слідча комісія.

Народне життя, 1918, № 50, 20(7) квітня, С.4.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.