Бабин Яр: подолати перешкоди і побудувати меморіал

Вже не перший тиждень триває обговорення скандальної концепції музею у "Бабиному яру". Пропозиції художнього керівника Меморіалу Іллі Хржановського викликали неприйняття серед громадських діячів. Своє ставлення до оголошеної концепції висловили чимало публічних осіб. Публікуємо заяву Наглядової ради БФМЦГ “Бабин Яр”.

 
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Зважаючи на громадський резонанс останніх тижнів у ЗМІ та соціальних мережах навколо художнього керівника проєкту "Бабин Яр", а також після окремих безпосередніх звернень до членів Наглядової Ради, ми хочемо заявити:

Метою Фонду було й залишається створення музею, який розповідає про трагедію Бабиного Яру. Місця масового вбивства євреїв, а також ромів, українців, людей інших національностей та представників різних соціальних груп. Місця, яке стало символом спроб злочинного нацистського режиму Німеччини "остаточно розв'язати єврейське питання".

Бабин Яр став не тільки символом цього геноциду, але й символом наступних намагань керівництва Радянського Союзу знищити пам'ять про цю трагедію. Саме готовність незалежної України повернути пам'ять про одну з найбільших трагедій людства зробила нашу ініціативу можливою. Проєкт має унікальний шанс доповнити європейську історію, історію Голокосту та історію людства.
 
Ми переконані, що створення першого і унікального у Східній Європі меморіалу, який розповідає про масове вбивство євреїв шляхом розстрілів (Holocaust by bullets) у ярах Європи, а на базі музею — науково-історичного освітнього центру, важливе не лише для знання та розуміння історії з метою відновлення історичної справедливості. Цей проєкт здатний зміцнити позицію України у сім'ї вільних держав світу як країни, що ставить уроки історії на службу співпраці і порозуміння між народами сьогодні та в майбутньому.
 
Поруч із концепцією музею був створений історичний наратив, над яким працювали авторитетні міжнародні історики і який широко обговорювався представниками української громадськості. Ні концепція музею, ні історичний наратив не змінилися і не змінюються внаслідок будь-яких професійних призначень.

Способи художнього втілення ідей музею розробляються професіоналами і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової Ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського та його команди.
 
Ми свідомі повноти взятої на себе відповідальності, давши згоду стати членами Наглядової Ради Фонду. Кожен з нас володіє великим досвідом громадської та політичної роботи у своїх країнах.

Кожен з нас має особливий зв'язок з Україною, Українським народом та його історією. Своєю участю в проєкті ми гарантуємо дотримання етичних та професійних норм наукового підходу у створенні цього меморіалу.
 
Ми зацікавлені в активній участі Української громадськості у цьому проєкті і хочемо, щоб Громадська Рада не тільки відновила свою роботу, але й розширила її. Вочевидь, що авторитетних діячів мистецтв, культури і науки України, які звернулися до нас із критикою, безперечно хвилює доля цього проєкту. Ми були б раді бачити їх серед членів Громадської Ради Фонду, які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи.
 
Ми розуміємо велике значення співпраці Фонду з політичним керівництвом України, тому ми повторюємо пропозицію владі делегувати свого представника до нашої Наглядової Ради.
 
Вже майже 80 років, спочатку ідеологічні, а пізніше бюрократичні розбіжності заважали виникненню цього проекту. Ми маємо подолати перешкоди і побудувати цей меморіал в ім'я пам'яті про загиблих і у спадок майбутнім поколінням.
 
З глибокою повагою до всіх, хто звернувся до нас,
 
Натан Щаранський,
Голова Наглядової ради Фонду
Політичний в'язень радянського союзу (1977-1986), правозахисник,
колишній міністр та віце-прем'єр в Ізраїльському уряді (1996-2006). Колишній голова єврейського агентства (2009-2018).

Члени Наглядової Ради

Світлана Алексієвіч - Білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури, лауреатка низки літературних премій країн Європи та США.

Рабин Яків Дов Блайх - Головний Рабин Києва та України, віце-президент Європейського єврейського конгресу та віце-президент Європейської ради єврейських організацій та громад. У 2018 році обраний Головуючим у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій.

Святослав Вакарчук - Лідер рок групи ОЕ, громадський активіст, народний депутат України.

Александр Квасьнєвський - Президент Польщі (1995-2005), голова ради "Ялтинської європейської стратегії".

Володимир Кличко - Чемпіон світу з боксу у важкій вазі, засновник методу "F.A.C.E. The Challenge".

Рональд Лаудер - Президент Всесвітнього єврейського конгресу, посол США в Австрії (1986-1987), філантроп, підприємець, відомий колекціонер творів мистецтва.

Віктор Пінчук - Український підприємець та філантроп, засновник та генеральний директор "EastOne Group" та "Фонду Віктора Пінчука".

Михайло Фрідман - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду "Genesis Philanthropy Group", підприємець і філантроп, голова наглядової ради консорціуму "Альфа-Груп", співзасновник LetterOne Group.

Павло Фукс - Український підприємець і філантроп, спонсор ряду благодійних фондів, почесний громадянин Харкова.

Герман Хан - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду "Genesis Philanthropy Group", підприємець і філантроп, глава інвестиційної компанії "L1 Energy", співзасновник LetterOne Group.

Андрій Харук: Не тільки Амет-Хан Султан

Ім'я Амет-Хана Султана відоме усім, хто хоч трошки обізнаний з історією авіації німецько-радянської війни. Але він був далеко не єдиним кримськотатарським льотчиком

Микола Савчук: Як нас радянізували і російщили. Спогади з 1960-х

Село ще зберігало прадавні звичаї й традиції, які, хоч і порушили дві Світові війни та радянська система, однак не знищили. Всі колядували й святили паску, танцювали на весіллях, співали на толоках, жартували, журилися - і все це було по-рідному. Дух села доповнювала буйна природа і церква, яку атеїстична влада, на щастя, не закрила. Телевізорів у той час рідко хто мав, радіо рідко хто слухав. Отже, моє дошкільне виховання, тобто до сімох років, було чисто національним, не засмічене ніякими чужими ідеологічними впливами. Я навіть не знав, що живу в СРСР, а тільки у Ключеві, і, як кожна дитина, мав дитячі інтереси.

Сергій Громенко: Історія російської державності – це історія депортацій та примусу до еміграції непокірних

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора. Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться. Імперія мусить бути зруйнована!

Леся Бондарук: Робоча група – лише затягування процесу дерусифікації

Доки ця робоча група попрацює, доки члени комісії оцінять її роботу, проведуть двомісячне громадське обговорення по іменним вулицям, підведуть підсумки обговорення на комісії, підготують і подадуть рішення на сесію, включать у порядок денний (не факт, що перед сесією Ігор Поліщук не зніме з порядку денного – таке вже було з перейменуванням по декомунізації), доки депутати проголосують – розпочнеться Новий рік.