Особливість і чарівність Дня перемоги у радянські часи

9 травня Путін вкрав у одиниць живих ветеранів і історії… Перетворив його з дня, який об‘єднував у день, який ділить, з дня пам‘яті - у день політичної пропаганди

 

Головна особливість і чарівність Дня перемоги у радянські часи для багатьох полягала у його деідеологізованості. На перше травня була демонстрація, на сьоме листопада демонстрація і парад, де брязкали зброєю.

На День перемоги не було нічого!!! Учасники війни зустрічалися між собою, згадували, випивали 100 грам… Серед них були сталіністи і жертви репресій, які Сталіна ненавиділи. Це був дійсно День пам'яті і примирення. І перемоги. Перемоги над фашизмом.

Про злочини комунізму говорити тоді було заборонено. Власне те саме відбувалося у всій Європі 8 травня. Тепер і у нас 8 травня. А 9 травня Путін вкрав у одиниць живих ветеранів і історії…

Перетворив його з дня, який об'єднував у день, який ділить, з дня пам'яті у день політичної пропаганди. І тепер різні його адепти і прислуговавачі пишуть : 9 травня - свято радості переможців, а 8 - сліз переможених.

Це брехня. Бо навіть у хрестоматійній радянській пісні співали: "праздник со слезами на глазах". А у цих сучасних "побєдоносцев" ніяких сліз!!! Одне "ги-га-га, красный флаг, мы круче всех"!

Російський диктатор і його свідомі чи несвідомі прислужники в Україні своїми спекуляціями дозволили те, що навіть в СРСР нікому в голову не приходило!

Танцювати на пам'яті про загиблих у Другій світовій. Шкода, що є частина людей, яка настільки зазомбована цією путінською і пропутінською пропагандою, що навіть не помічає маніпуляцій.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.