У Києві проведуть міжнародну наукову конференцію «Сила віри супроти насилля влади…»

17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Конференцію організовано з метою спогаду про сумну подію – 70-річчя Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено "возз’єднання" греко-католиків Галицької митрополії з Російською Православною Церквою.

Під час заходу планують обговорити форми і методи репресивної антицерковної політики радянської влади в Україні, закономірності й особливості її застосування у сусідніх країнах і досвід протистояння тоталітарному насиллю.

Передбачено також круглий стіл, учасники якого будуть покликані дати історико-правову оцінку діям владних структур і її каральних органів, а також продискутувати уроки й завдання сучасної та майбутньої співпраці Церкви, держави й громадянського суспільства та проблеми гармонізації міжконфесійних стосунків.

У конференції візьмуть участь провідні науковці з України, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини та Італії, представники органів державної влади та церковних структур.

У рамках конференції відбудеться презентація документальної фотовиставки "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах тоталітарних режимів", підготовленої Інститутом історії Церкви УКУ.

17 березня 2016 року, реєстрація учасників о 8:30, початок – о 9:00.

Організатори: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті та Український католицький університет. Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Місце: зала Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу (вул. Володимирська, 60).

ПРОГРАМА

Міжнародної наукової конференції
"СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ:
греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань
тоталітарних режимів після Другої світової війни"

Київ, 17 березня 2016 р.

9:00-9:30   Відкриття конференції, привітання учасників

9:30-11:00  Перша сесія: "Сталінське "возз’єднання уніатів" Галичини: плани – методи – результати". Модератор – Олег Турій

о. Тарас Бублик, Львів – "Перший наступ: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії під час радянської окупації Західної України у 1939-1941 роках"

Світлана Гуркіна, Львів – "Спадкоємність релігійної політики стосовно Унійної/Греко-Католицької Церкви від царату до сталінізму"

Катрін Бек, Реґенсбурґ/Мюнхен – "Ліквідація УГКЦ в контексті сталінських репресій супроти інших конфесій у Галичині"

Надія Бєлякова, Анна Вишиванюк, Москва – "Рецепція "Львівського собору 1946 року" радянськими чиновниками і представниками РПЦ в другій половині ХХ ст."

Наталія Шліхта, Київ – "Парадокси радянської політики щодо Церкви: задум – реалізація – наслідки (на прикладі насильницького "возз’єднання" УГКЦ з РПЦ)"

11:00-11:30 – Дискусія

11:30-12:00 – Перерва на каву/чай

12:00-13:10  Друга сесія: "Регіональні особливості "ліквідації унії"". Модератор – Іван Патриляк

Володимир Бірчак, Київ – "Роль радянських репресивних органів у ліквідації ГКЦ в Україні"

Ігор Галагіда, Гданськ – "Особливості процесу ліквідації Греко-Католицької Церкви в Польщі"

Олександр Пагіря, Київ – "Сталінська ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945-1949 рр.: етапи, механізми, виконавці"

о.Петер Штурак, Пряшів – "Постать блаженного єп. Павла Ґойдича в контексті переслідувань Греко-Католицької Церкви в Словаччині"

13:10-13:30 – Дискусія

13:30-14:30 – Обідня перерва

14:30-15:00 – Відкриття виставки Інституту історії Церкви УКУ: "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах комуністичних режимів після Другої світової війни"

15:00-16:10  Третя сесія: "Репресована Церква: свідчення віри та історичний досвід". Модератор – Володимир Бугров

о. Богдан Прах, Львів – "Духовенство Перемиської єпархії в умовах радянських репресій (1939-1950)"

Ольга Зброжко, Львів – "Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час "ліквідації унії" (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного)

Олег Турій, Львів – "Свідчення мучеників та ісповідників віри XX століття – джерело життя Української Греко-Католицької Церкви"

о. Іван Дацько, Рим/Львів – "Сприйняття та реакція на "Львівський собор 1946 року" греко-католицької ієрархії в діаспорі"

16:10-16:30 – Дискусія

16:30-17:00 – Перерва на каву/чай

17:00-18:30 Круглий стіл: "Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки і завданнядля сьогодення". Модератор – Володимир В’ятрович

Вступні реферати: Патріарх Святослав Шевчук (Київ), Архиєпископ Ігор Ісіченко (Харків), Мирослав Маринович (Львів), Андрій Юраш (Київ), Ігор Когут (Київ)

Учасники дискусії: Архимандрит Кирило Говорун (Йєл/Київ), Даниїл Галадза (Відень), Віктор Єленський (Київ), Володимир Мороз (Тернопіль), Олександр Саган, Володимир Сергійчук, Костянтин Сігов, Людмила Филипович, Євген Харьковщенко, Григорій Хоружий, о. Ігор Шабан (усі – Київ) та ін.

18:30-19:00  – Завершення конферції, підсумки

Місце проведення: Зала Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу на вул. Володимирській, 60.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.