ТEРМІНОВО! Овідій рeабілітований

Через 2000 років після вигнання в Румунію давньоримського поета Публія Овідія Назона реабілітували.

Міська рада Рима ухвалила резолюцію, запропоновану популістською партією М5С (M5S –П’ятизірковий рух), щоб "відновити серйозну несправедливість", якої зазнав Овідій, повідомляє The Guardian.

"Ідеться про фундаментальне право митців на вільне самовираження в суспільствах по всьому світі, в яких свободу мистецького самовираження все частіше обмежують", − сказав заступник мера Рима Лука Бергамо.

У 8 році н. е. римський імператор Октавіан Август відправив Овідія на довічне заслання в грецькому поселенні Томіс на березі Чорного моря, що нині відоме як місто Констанца в Румунії.

Овідій народився 20 березня 43 до н. е. в м. Сульмона на теренах сучасної Італії. У юнацькі роки став членом літературного гуртка Марка Валерія Мессали, контактував з поетом Вергілієм. Здобув освіту в Афінах (Греція).   

 

Причини заслання поета достеменно не з’ясовані. За однією з версій, імператор образився на поему "Мистецтво кохання", в якій можновладець угледів відображення скандалу навколо подружніх зрад його доньки.

Овідія вважають останнім із відомих поетів доби Августа і останнім представником золотого століття римської поезії. Найвизначніший його твір – поема "Метаморфози", яку автор розпочав у Римі, а дописував у вигнанні.

Серед інших відомих творів: поеми "Ліки від кохання", "Героїди", "Фасти", "Засоби для краси".

Помер у 17 або 18 р. н. е.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.