АНОНС: У Києві презентують книгу про допомогу протестувальникам на Майдані

Видавництво "Дух і літера" запрошує на презентацію книги "Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність".

Першу частину текстів нової книги складають спогади про медичну допомогу майданівцям та їх рідним у Києві та загалом Україні. Це безпрецедентний досвід самоорганізації людей, який треба зафіксувати й осмислити. Майдан повинен стати важливим для національної пам’яті сучасників та знаковим для майбутніх поколінь.

 

У другій частині книги представлені розповіді про міжнародну солідарність в організації допомоги постраждалим. Ця практика теж не має аналогів у вітчизняній історії й варта того, щоб бути зафіксованою як подяка нашим закордонним друзям.

Видання є продовженням збірки інтерв’ю: "Майдан. Свідчення". К.: Дух і Літера, 2016. Тоді видавці спробували показати масштаби та панораму подій, що відбувалися в 2013 – 2014 роках, зібравши спогади представників усіх груп учасників подій – бійців, медиків, кухарів, священиків, охоронців тощо – у Києві та в країні, де вирішувалася в ті дні доля нації.

Четвер, 22 лютого, 18.00

Місце: Києво-Могилянська бізнес-школа (вул. Волоська 8/2, 4 корпус, 4 поверх). 

Організатор: видавництво "Дух і літера" та Києво-Могилянська бізнес-школа.

Вхід вільний.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.