Спецпроект

Генпрокуратура скасувала власну заборону будівництва Музею Майдану

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Вчора стало відомо, що Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Утім, вже сьогодні вчорашнього рішення ГПУ було скасовано.

Про це стало відомо під час зустрічі директора державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" Ігоря Пошивайла із першим заступником Глави Адміністрації Президента України, співголовою Організаційного комітету з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською.

 Зустріч директора Музею Ігоря Пошивайла (праворуч) із заступником Глави АПУ Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською 6 липня 2018 року

 ФОТО: maidanmuseum.org

Вона зауважила, що до початку будівельних робіт буде проведено слідчий експеримент, але це не завадить зведенню комплексу.

"Розклад побудови Меморіалу і Музею відкритий і відомий заздалегідь, тому будь-які слідчі дії можна здійснювати, не зупиняючи будівництво", - наголосив Віталій Ковальчук.

Нагадуємо, нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»