Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поведінка мешканців Львова під час Голокосту, 1941-1944"

3 жовтня Центр міської історії (Львів) запрошує на лекцію Тараса Мартиненка "Перед обличчям Катастрофи: поведінка мешканців Львова під час Голокосту (1941-1944)".

Основним завданням лекції є різні тактики поведінки мешканців Львова в умовах окупації та геноциду. У ході розповіді дослідник зосередиться на детальному аналізі всього діапазону поведінкових реакцій та інтерпретацій ситуації різними групами населення, на виокремленні їхньої локальної специфіки. 

Тарас Мартиненко – історик, працює над книжкою про соціальну історію Львова у роки Другої світової війни.

 

Подія відбувається в межах програми "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" - це серія меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові.

Впродовж березня-листопада 2018 року в місті відбуватимуться лекції, виставки, меморіальні концерти. Програма відбувається за підтримки Львівської міської ради та у співпраці дослідницьких, музейних та культурних організацій міста: Меморіальнй музей тоталітарних режимів "Територія терору", Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Благодійний фонд Хесед-Арьє, Львівський будинок органної та камерної музики, Музична аґенція Collegium Musicum, Програма єврейських студій УКУ, Благодійний фонд Бней Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера. 

3 жовтня, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Богомольця, 6).

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний. 

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza