До конкурсу на голову УІНП допущено вісім претендентів

Після складання тесту з іноземної мови було "відсіяно" частину кандидатів на посаду голови Українського інституту національної пам’яті.

Список тих, хто був допущений до конкурсу, з'явився на сайті НАДС.

 

З сімнадцяти зареєстрованих кандидатів вибули (не склали тест або не прийшли на нього) дев'ятеро - отже, до конкурсу допущено восьмеро.

Список виглядає наступним чином:

1. Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології. Фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

2. Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук. До березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

3. Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч. Згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автор "Історичної правди".

4. Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

5. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту "Сегодня".

6. Саченко Євгеній Олександрович. Директор Великорацької загальноосвітньої школи Радомишльської міської ради Житомирської області.

Примітка. Поширена раніше інформація про старшого майстра лісу, який братиме участь у конкурсі, не відповідає дійсності. Помилка виникла через те, що у відповіді на запит, яку "Історична правда" отримала від НАДС, прізвище претендента було вказано з помилкою - "Савченко". У електронній базі декларацій є лише одна людина на ім'я Савченко Євгеній Олександрович - і вона працювала в ДП "Київське лісове господартво". 

7. Джердж Сергій Федорович. Кандидат політичних наук. Голова Української республіканської партії. Голова Громадської ліги "Україна — НАТО".

8. Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.