У Дрогобичі перепоховали 78 віднайдених жертв НКВД. ФОТО

У Дрогобичі 14 липня оголосили Днем жалоби. Цього дня виповнюється 30 років з дня поховання останків 486 замордованих жертв НКВД у Дрогобичі. Саме у цей день урочисто поховали рештки ще 78 жертв НКВД, віднайдених у місті у 2019 році.

Про це повідомляє Збруч.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"У понеділок, 12 липня, міський голова Тарас Кучма видав розпорядження №542-р "Про оголошення 14 липня 2021 року Днем жалоби у Дрогобицькій територіальній громаді", – повідомила пресслужба Дрогобицької міськради.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"Про наслідки більшовицького терору 40-50 рр. в Україні та про сьогоднішню агресію їхніх нащадків на східних теренах України повинен знати увесь світ. Ми повинні залучити молодь, громадськість, нагадати суспільству про цю трагедію, демонструючи фільм "Дрогобицька Голгофа", коментарі очевидців цих подій", – зазначив з цього приводу міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

Масове поховання, у якому виявили рештки 78 жертв НКВД, віднайшли у 2019 році на території саду, поблизу Меморіального комплексу "Тюрма на Стрийській". Пошуковими роботами займалося КП ЛОР "Доля".

За інформацією керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, у саду виявили ями, в яких було захоронено по двоє-троє, п'ятеро і більше людей. Усі вони були особами віком 20-50 і більше років. Дослідники вважають, що захоронення проводили у нічну пору в кілька етапів, бо про це свідчить хаотичність захоронень.

У межах меморіального заходу сьогодні у Дрогобичі на території монастиря Святих апостолів Петра і Павла розмістили домовини та відправили чин панахиди. Далі процесія з домовинами, до якої долучилися десятки містян, військові, представники патріотичних організацій, прибула до площі Ринок. Тут провели чин похорону та віче.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

У зв'язку з жалобою у Дрогобичі приспустили на адміністративних будівлях міста державний прапор з чорною стрічкою. Також призупинили роботу лініх терас на площі Ринок та уздовж марштуру руху траурної процесії і подбали, щоб у місті не лунала розважальна музика.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі