19 липня керівникам Музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що в Івано-Франківську подарували дві фотографії з вшанування 20-річчя смерті Є. Коновальця.
Здебільшого діяльність української міліції у Львові розглядають у контексті антиєврейських акцій літа 1941 року. Натомість питання чисельності УНМ, її керівництва та структури, походження та приналежності її членів до певних організацій як правило залишаються поза увагою.
До річниці проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року в Києві відкриється виставка "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!", на якій вперше будуть представлені пам’ятні речі із мюнхенського кабінету Ярослава Стецька.
22 червня у Львові на 81-му році життя помер відомий український політв'язень Богдан Климчак. Вважається, він був звільнений останнім з радянських політв'язнів - 11 листопада 1990 року.
“У зв'язку з цим залишилась там сама “Христя”, енергія якої є рівноважна силі сотні “Бурлаки” - так напише про підпільницю Ірину Тимочку “Христю” провідник Василь Галаса “Орлан” і доручить їй найвищу посаду серед жінок на Закерзонні — провідниці надрайону “Верховина”. Відбудеться це у 1947 р., коли терен переживатиме важкий час кадрових втрат.
Господь Бог дає людині життя і кладе її на цей світ для того, щоби людина по своїй спроможності робила добро. Разом з дарунком життя та талантами, Господь надає також і випробування але тільки стільки, що Господь знає людина спосібна побороти. Люди падають інколи під випробуваннями не тому, що вони не в силі фізично перемогти, але тому, що вони себе не гартують і не наставляють силою своєї волі ці випробування побороти.
3 червня 2018 р. відійшов у вічність багатолітній Голова видавництва “Літопис УПА”, член Товариства колишніх вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича – “Тараса Чупринки” в США, Лущак Мирон-Михайло – “Карий”.
"Євген Коновалець був індивідуальністю рідкою особливо в українському світі. Довго ще, мабуть, треба буде ждати, поки українська вдача позбудеться решток галицької провінціяльщини та наддніпрянського хуторянства. Тим часом, Євген Коновалець був людиною позбавленою всяких провінціяльних рисок" – писала газета "Діло".
Націоналістичний рух в міжвоєнне десятиліття насамперед асоціюється з Євгеном Коновальцем. З 1920-го – від створення УВО й по 1938-й – загибель Коновальця, він мешкав у Відні, Львові, Берліні, Женеві, Римі та кількох менших європейських містах. Про себе говорив, що живе як «бездомний бурлака», а про найближчих співробітників як про «людей невідповідних і нездібних виконати завдання».
"Якщо ми не хочемо втратити свій вплив на народ, то боротьбу проти німців повинні повністю взяти у свої руки, в особливості на Волині та Поліссі, де вже стихійно створюються різні отаманські групи, як наприклад, "Бульби" та ін.", — заявив на першій військовій конференції ОУН(б) у жовтні 1942 року військовий референт Волині Василь Івахів.
Сьогодні між Литвою та Україною існують міцні та добрі дипломатичні стосунки. Схожість історичного шляху, який пройшли дві наші держави у ХХ столітті є очевидною. Як і Україна, Литва виборювала свою незалежність після Першої світової війни, як і в Україні у Литві був свій антикомуністичний рух опору після Другої світової. Цікавим епізодом є співпраця українських націоналістичних організацій із Литвою у міжвоєнний період.
Співголова ГІ «Права Справа», воєнний експерт Дмитро Снєгирьов публічно звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням присвоїти звання Героя України українському підпільнику Євгену Стахіву, учаснику національно-визвольного руху на Сході України.
Кожного разу, коли десь натикаюся на якусь розповідь про історію тої чи іншої галицької родини, зауважую, що не все у всіх так просто. Якщо розвинути – книжку можна писати чи фільм знімати – аби вистачило пам‘яті нащадкам про предків. Міг би проілюструвати фрагментарно хоча би одною із гілок мого родоводу. Люблю розглядати давні світлини своїх предків – родини, які позують у одному із фотоательє Тернополя.