На Тернопільщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

20 грудня 2019 року у місті Шумську, що на Тернопільщині, відбулося урочисте перепоховання вояків Української повстанської армії, учасників збройного підпілля ОУН, закатованих НКВД у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Меморіальні заходи складалися із божественної літургії в Святопреображенському храмі Шумська, урочистої ходи містом до цвинтаря та чину похорону, а також громадської панахиди на площі Героїв Майдану.

Завершився чин похорону на місцевому цвинтарі біля могили курінного УПА Василя Процюка - "Кропиви" та невідомих повстанців.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

"Ми пишаємось тим, що ці роботи з пошуку, ексгумації та перепоховання вояків УПА були проведені на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Змінюється керівництво держави, керівництво Інституту, а вшанування борців за незалежність України залишається пріоритетом державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам'ять", - прокоментував присутній на заході співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Участь у заході взяли: місцеві жителі, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, представники місцевої та обласної влади, військові 44-ї ОАБр, а також реконструктори військово-історичного клубу "Повстанець" в одностроях УПА.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.