На Тернопільщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

20 грудня 2019 року у місті Шумську, що на Тернопільщині, відбулося урочисте перепоховання вояків Української повстанської армії, учасників збройного підпілля ОУН, закатованих НКВД у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Меморіальні заходи складалися із божественної літургії в Святопреображенському храмі Шумська, урочистої ходи містом до цвинтаря та чину похорону, а також громадської панахиди на площі Героїв Майдану.

Завершився чин похорону на місцевому цвинтарі біля могили курінного УПА Василя Процюка - "Кропиви" та невідомих повстанців.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

"Ми пишаємось тим, що ці роботи з пошуку, ексгумації та перепоховання вояків УПА були проведені на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Змінюється керівництво держави, керівництво Інституту, а вшанування борців за незалежність України залишається пріоритетом державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам'ять", - прокоментував присутній на заході співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Участь у заході взяли: місцеві жителі, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, представники місцевої та обласної влади, військові 44-ї ОАБр, а також реконструктори військово-історичного клубу "Повстанець" в одностроях УПА.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.