На Тернопільщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

20 грудня 2019 року у місті Шумську, що на Тернопільщині, відбулося урочисте перепоховання вояків Української повстанської армії, учасників збройного підпілля ОУН, закатованих НКВД у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Меморіальні заходи складалися із божественної літургії в Святопреображенському храмі Шумська, урочистої ходи містом до цвинтаря та чину похорону, а також громадської панахиди на площі Героїв Майдану.

Завершився чин похорону на місцевому цвинтарі біля могили курінного УПА Василя Процюка - "Кропиви" та невідомих повстанців.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

"Ми пишаємось тим, що ці роботи з пошуку, ексгумації та перепоховання вояків УПА були проведені на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Змінюється керівництво держави, керівництво Інституту, а вшанування борців за незалежність України залишається пріоритетом державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам'ять", - прокоментував присутній на заході співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Участь у заході взяли: місцеві жителі, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, представники місцевої та обласної влади, військові 44-ї ОАБр, а також реконструктори військово-історичного клубу "Повстанець" в одностроях УПА.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.