Спецпроект

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець

Вибуховий відділ очолював Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор був міністром в урядах Гетьманату.

16 липня 1945 року в американському штаті Нью-Мексико відбувся перший у світі ядерний вибух. Випробовувалася плутонієва бомба - цей експеримент під назвою "Трійця" (Trinity) вважається початком ядерної епохи.

Вибух був надземний. Бомбу підняли на вишку і там підірвали. Це справді було експериментом - вчені прогнозували силу вибуху від нуля (якщо не вдасться запустити реакцію) до знищення всього штату.

Щоб запустити ланцюгову реакцію, плутоній треба стиснути. Для цього науковці розробили спеціальний метод - так звану "повільну" вибухівку, яка розташовується довкола плутонієвого елементу в центрі бомби і спричинює необхідний тиск. 

Для екперименту "Трініті" цю вибухівку розробив і ювелірно розрахував напрямки її дії українець Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан Кістяковський був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор Кістяковський був міністром в урядах Гетьманату.

 В національному атомному центрі США Лос-Аламос першого керівника відділу вибухових речовин і члена Комітету національної оборони Кістяковського пам'ятають також як фізика, котрий вибухівкою розчистив трасу для гірських лиж :)

Все вийшло, як ви можете бачити на цій кінохроніці. Сила вибуху склала біля 20 кілотон. Те ж саме, що 20 тисяч тон тротилу. Його було чути на відстані 300 км.

Коли ейфорія у спостережному бункері спала, напарник Кістяковського Кеннет Бейнбрідж сказав: "Тепер ми всі - виродки".

Через три тижні таку ж бомбу скинуть на Нагасакі.

Кістяковський потім зробив адміністративну кар'єру в урядах Ейзенгауера і Кеннеді. Став професором Гарварду і доктором Оксфорду. В останні роки брав активну участь у антивоєнному русі США.

Сьогодні Георгію Кістяковському виповнилося б 110 років.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".