Спецпроект

1945: розпочався суд над нацистами у Нюрнберзі

Зараз окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні. Спеціально для таких даємо посилання на архіви - там є пошуковики, знайдіть історичну правду.

20 листопада 1945 року в напівзруйнованому війною Нюрнберзі розпочався суд над чільними діячами нацистської Німеччини. Його проводив щойно створений союзниками (СРСР, США, Британією і Францією) Міжнародний військовий трибунал, статут цього суду затвердила Генасамблея щойно створеної ООН.

Це відео - одне з тисяч новинних кіножурналів, що їх американська компанія Universal випускала двічі на тиждень з 1929 до 1967 років. Відкриття суду, виступають обвинувачі, суддя питає звинувачуваних, чи визнають вони себе винними...

Суд триватиме майже рік - до жовтня 1946 року.

Зараз на пострадянському просторі окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні.

Спеціально для таких даємо посилання на архів обвинувачувального висновку з бібліотеки Йелю і на архів документів Нюрнберзького процесу з бібліотеки Гарварду. Там є пошуковики, шукайте історичної правди на здоров'я. 

Думку нашого читача про те, кого ж засудив Нюрнберг, читайте в розділі "Тексти"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.