Спецпроект

1945: розпочався суд над нацистами у Нюрнберзі

Зараз окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні. Спеціально для таких даємо посилання на архіви - там є пошуковики, знайдіть історичну правду.

20 листопада 1945 року в напівзруйнованому війною Нюрнберзі розпочався суд над чільними діячами нацистської Німеччини. Його проводив щойно створений союзниками (СРСР, США, Британією і Францією) Міжнародний військовий трибунал, статут цього суду затвердила Генасамблея щойно створеної ООН.

Це відео - одне з тисяч новинних кіножурналів, що їх американська компанія Universal випускала двічі на тиждень з 1929 до 1967 років. Відкриття суду, виступають обвинувачі, суддя питає звинувачуваних, чи визнають вони себе винними...

Суд триватиме майже рік - до жовтня 1946 року.

Зараз на пострадянському просторі окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні.

Спеціально для таких даємо посилання на архів обвинувачувального висновку з бібліотеки Йелю і на архів документів Нюрнберзького процесу з бібліотеки Гарварду. Там є пошуковики, шукайте історичної правди на здоров'я. 

Думку нашого читача про те, кого ж засудив Нюрнберг, читайте в розділі "Тексти"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.