1941: наслідки японської атаки на Перл-Харбор. Кольорове ВІДЕО

Президент США Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

7 грудня 1941 року 363 літаки, які злетіли з шести авіаносних кораблів Японського імператорського флоту, завдали удару по гавані Перл-Харбор на Гавайських островах - основній базі Тихоокеанського флоту США. Вони кидали бомби і торпеди на кораблі, обстрілювали берегові зенітні батареї, знищували літаки на островних аеродромах.

Внаслідок аварії загинуло 2402 американці. З них 1177 - на борту лінкора "Арізона", який вибухнув і затонув після авіаудару пікіруючих бомбардувальників. Палаюча "Арізона" разом із іншими лінійними кораблями є й на цьому відео.

Залишки "Арізони" досі лежать на дні затоки Перл-Харбор - вони перетворені в національний меморіал. З корпусу судна потроху витікає паливо, плями якого називають "сльозами "Арізони". Прийнято, що кожен новообраний президент США відвідує меморіал.

Японські втрати склали 64 загиблих. З військової точки зору це був надзвичайно ефективний удар.

Меморіал "Арізони" над затонулим лінкором. Фото: portaloha.com

Під час атаки в гавані знаходилося 7 із 9 американських лінійних кораблів. Чотири лінкори було затоплено, решта - пошкоджено. Але це були кораблі часів Першої світової, натомість жоден із трьох американських авіаносців у Тихому океані не був ушкоджений - під час нападу вони не були в Перл-Харборі.

Атака на Перл-Харбор мала прикрити японське просування в "Південний ресурсний регіон" (термін японського Генштабу на позначення Південно-Східної Азії). Внаслідок нападу громадська думка в США змінилася з ізоляціоністської на користь участі країни у Другій світовій.

Президент США Франклін Делано Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

1941: закон США про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом. ВІДЕО

Японія захопила значну частину Тихоокеанських островів і Південно-Східну Азію, від Індії до Австралії. Більшість Другої Світової США воювали на цьому фронті. Зрештою саме Японія завершила Другу світову війну, підписавши капітуляцію 2 вересня 1945 року.

Наприкінці війни з 22 японських кораблів, які брали участь у рейді на Перл-Харбор, залишався тільки один.

Це кольорове відео - частина архіву італійського історика Вінсенте Романо. Ми вже друкували його кадри з нарізкою з фотокулеметів.

Дивіться також:

1945: США проти Японії - зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

Американський агітпроп часів Другої світової. ФОТО

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

Війна у В'єтнамі. Документальні ФОТО

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.