1941: наслідки японської атаки на Перл-Харбор. Кольорове ВІДЕО

Президент США Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

7 грудня 1941 року 363 літаки, які злетіли з шести авіаносних кораблів Японського імператорського флоту, завдали удару по гавані Перл-Харбор на Гавайських островах - основній базі Тихоокеанського флоту США. Вони кидали бомби і торпеди на кораблі, обстрілювали берегові зенітні батареї, знищували літаки на островних аеродромах.

Внаслідок аварії загинуло 2402 американці. З них 1177 - на борту лінкора "Арізона", який вибухнув і затонув після авіаудару пікіруючих бомбардувальників. Палаюча "Арізона" разом із іншими лінійними кораблями є й на цьому відео.

Залишки "Арізони" досі лежать на дні затоки Перл-Харбор - вони перетворені в національний меморіал. З корпусу судна потроху витікає паливо, плями якого називають "сльозами "Арізони". Прийнято, що кожен новообраний президент США відвідує меморіал.

Японські втрати склали 64 загиблих. З військової точки зору це був надзвичайно ефективний удар.

Меморіал "Арізони" над затонулим лінкором. Фото: portaloha.com

Під час атаки в гавані знаходилося 7 із 9 американських лінійних кораблів. Чотири лінкори було затоплено, решта - пошкоджено. Але це були кораблі часів Першої світової, натомість жоден із трьох американських авіаносців у Тихому океані не був ушкоджений - під час нападу вони не були в Перл-Харборі.

Атака на Перл-Харбор мала прикрити японське просування в "Південний ресурсний регіон" (термін японського Генштабу на позначення Південно-Східної Азії). Внаслідок нападу громадська думка в США змінилася з ізоляціоністської на користь участі країни у Другій світовій.

Президент США Франклін Делано Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

1941: закон США про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом. ВІДЕО

Японія захопила значну частину Тихоокеанських островів і Південно-Східну Азію, від Індії до Австралії. Більшість Другої Світової США воювали на цьому фронті. Зрештою саме Японія завершила Другу світову війну, підписавши капітуляцію 2 вересня 1945 року.

Наприкінці війни з 22 японських кораблів, які брали участь у рейді на Перл-Харбор, залишався тільки один.

Це кольорове відео - частина архіву італійського історика Вінсенте Романо. Ми вже друкували його кадри з нарізкою з фотокулеметів.

Дивіться також:

1945: США проти Японії - зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

Американський агітпроп часів Другої світової. ФОТО

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

Війна у В'єтнамі. Документальні ФОТО

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.