1969: збірна Чехословаччини з хокею мститься СРСР за Прагу-68

Чехословаки виграли - і в ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Чемпіонат світу з хокею 1969 року планувалося провести в Празі. Але в серпні 1968-го в Чехословаччину увійшли радянські війська, і Міжнародна хокейна федерація перенесла світову першість в Стокгольм, щоб уникнути можливих заворушень у місті, де досі тривали масові демонстрації.

У грудні 1968 року чехословаки не приїхали на традиційний турнір у Москву. А в Стокгольм вони приїхали розлючені і натхненні - вся Чехословацька соціалістична республіка (ЧССР) бажала взяти реванш над "совітами" як не в політичному, то в спортивному протистоянні.

Відповідно до формули турніру, провідні команди зустрічалися двічі. Перший матч відбувся 21 березня. Потискати суперникам руки відмовилися хокеїсти обох команд. А капітан збірної ЧССР Йожеф Ґолонка нібито взяв ключку напереваги, як автомат, і дав із неї уявну чергу по радянським хокеїстам.

Чехословаки виграли - збірна СРСР зазнала першої в історії чемпіонатів світу поразки з "сухим" рахунком 0:2.

28 березня 1969-го, 44 роки тому, відбувся другий матч. Жертви "празької весни" знову виграли - 4:3. Збірна ЧССР стала першою в історії світового хокею, хто двічі розгромив СРСР в одному турнірі. Подивіться, на цьому відео є кадри з чехословацькими уболівальниками, які радісно розмахують плакатами "0:2 4:3".

В результаті за різницею забитих і пропущених шайб чемпіонами все одно став СРСР. Чехословаки отримали тільки бронзу, але повернулися додому як герої.

В ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Загалом демонстрації були мирні, але зафіксовано й кілька нападів на пости радянських військ. Було розгромлено представництво "Аерофлоту" у Празі. Протести були придушені чехословацькими силовиками, на той час уже очолюваними "яструбами" з місцевої Компартії.

Радянська влада використала ці хокейні заворушення для того, щоб прибрати з керівництва чехословацькими комуністами лідера "празької весни" Александра Дубчека. Замість нього першим секретарем Компартії ЧССР став Ґустав Гусак, який керував соціалістичною Чехословаччиною аж до оксамитової революції 1989 року.

Прорадянські чехословацькі газети таврували "неспортивну" поведінку своїх хокеїстів. Але цим і обійшлося - все ж таки "празька весна" демократизувала і самих комуністів.

Бо в 1950 році, коли недопущені своєю владою на турнір у Британію хокеїсти збірної ЧССР висловилися в пивній "У Герцлика" погано про комуністів, їх арештувала таємна поліція - прямо як у книзі про хороброго солдата Швейка. Чемпіони світу і Європи отримали по 5-15 років таборів...

Але це вже інша історія.

Дивіться також:

"Празька весна" 1968 року. Як це було. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана

1987: київське "Динамо" виграє кубок СРСР у Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Спорт"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.