1969: збірна Чехословаччини з хокею мститься СРСР за Прагу-68

Чехословаки виграли - і в ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Чемпіонат світу з хокею 1969 року планувалося провести в Празі. Але в серпні 1968-го в Чехословаччину увійшли радянські війська, і Міжнародна хокейна федерація перенесла світову першість в Стокгольм, щоб уникнути можливих заворушень у місті, де досі тривали масові демонстрації.

У грудні 1968 року чехословаки не приїхали на традиційний турнір у Москву. А в Стокгольм вони приїхали розлючені і натхненні - вся Чехословацька соціалістична республіка (ЧССР) бажала взяти реванш над "совітами" як не в політичному, то в спортивному протистоянні.

Відповідно до формули турніру, провідні команди зустрічалися двічі. Перший матч відбувся 21 березня. Потискати суперникам руки відмовилися хокеїсти обох команд. А капітан збірної ЧССР Йожеф Ґолонка нібито взяв ключку напереваги, як автомат, і дав із неї уявну чергу по радянським хокеїстам.

Чехословаки виграли - збірна СРСР зазнала першої в історії чемпіонатів світу поразки з "сухим" рахунком 0:2.

28 березня 1969-го, 44 роки тому, відбувся другий матч. Жертви "празької весни" знову виграли - 4:3. Збірна ЧССР стала першою в історії світового хокею, хто двічі розгромив СРСР в одному турнірі. Подивіться, на цьому відео є кадри з чехословацькими уболівальниками, які радісно розмахують плакатами "0:2 4:3".

В результаті за різницею забитих і пропущених шайб чемпіонами все одно став СРСР. Чехословаки отримали тільки бронзу, але повернулися додому як герої.

В ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Загалом демонстрації були мирні, але зафіксовано й кілька нападів на пости радянських військ. Було розгромлено представництво "Аерофлоту" у Празі. Протести були придушені чехословацькими силовиками, на той час уже очолюваними "яструбами" з місцевої Компартії.

Радянська влада використала ці хокейні заворушення для того, щоб прибрати з керівництва чехословацькими комуністами лідера "празької весни" Александра Дубчека. Замість нього першим секретарем Компартії ЧССР став Ґустав Гусак, який керував соціалістичною Чехословаччиною аж до оксамитової революції 1989 року.

Прорадянські чехословацькі газети таврували "неспортивну" поведінку своїх хокеїстів. Але цим і обійшлося - все ж таки "празька весна" демократизувала і самих комуністів.

Бо в 1950 році, коли недопущені своєю владою на турнір у Британію хокеїсти збірної ЧССР висловилися в пивній "У Герцлика" погано про комуністів, їх арештувала таємна поліція - прямо як у книзі про хороброго солдата Швейка. Чемпіони світу і Європи отримали по 5-15 років таборів...

Але це вже інша історія.

Дивіться також:

"Празька весна" 1968 року. Як це було. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана

1987: київське "Динамо" виграє кубок СРСР у Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Спорт"

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.