1969: збірна Чехословаччини з хокею мститься СРСР за Прагу-68

Чехословаки виграли - і в ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Чемпіонат світу з хокею 1969 року планувалося провести в Празі. Але в серпні 1968-го в Чехословаччину увійшли радянські війська, і Міжнародна хокейна федерація перенесла світову першість в Стокгольм, щоб уникнути можливих заворушень у місті, де досі тривали масові демонстрації.

У грудні 1968 року чехословаки не приїхали на традиційний турнір у Москву. А в Стокгольм вони приїхали розлючені і натхненні - вся Чехословацька соціалістична республіка (ЧССР) бажала взяти реванш над "совітами" як не в політичному, то в спортивному протистоянні.

Відповідно до формули турніру, провідні команди зустрічалися двічі. Перший матч відбувся 21 березня. Потискати суперникам руки відмовилися хокеїсти обох команд. А капітан збірної ЧССР Йожеф Ґолонка нібито взяв ключку напереваги, як автомат, і дав із неї уявну чергу по радянським хокеїстам.

Чехословаки виграли - збірна СРСР зазнала першої в історії чемпіонатів світу поразки з "сухим" рахунком 0:2.

28 березня 1969-го, 44 роки тому, відбувся другий матч. Жертви "празької весни" знову виграли - 4:3. Збірна ЧССР стала першою в історії світового хокею, хто двічі розгромив СРСР в одному турнірі. Подивіться, на цьому відео є кадри з чехословацькими уболівальниками, які радісно розмахують плакатами "0:2 4:3".

В результаті за різницею забитих і пропущених шайб чемпіонами все одно став СРСР. Чехословаки отримали тільки бронзу, але повернулися додому як герої.

В ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Загалом демонстрації були мирні, але зафіксовано й кілька нападів на пости радянських військ. Було розгромлено представництво "Аерофлоту" у Празі. Протести були придушені чехословацькими силовиками, на той час уже очолюваними "яструбами" з місцевої Компартії.

Радянська влада використала ці хокейні заворушення для того, щоб прибрати з керівництва чехословацькими комуністами лідера "празької весни" Александра Дубчека. Замість нього першим секретарем Компартії ЧССР став Ґустав Гусак, який керував соціалістичною Чехословаччиною аж до оксамитової революції 1989 року.

Прорадянські чехословацькі газети таврували "неспортивну" поведінку своїх хокеїстів. Але цим і обійшлося - все ж таки "празька весна" демократизувала і самих комуністів.

Бо в 1950 році, коли недопущені своєю владою на турнір у Британію хокеїсти збірної ЧССР висловилися в пивній "У Герцлика" погано про комуністів, їх арештувала таємна поліція - прямо як у книзі про хороброго солдата Швейка. Чемпіони світу і Європи отримали по 5-15 років таборів...

Але це вже інша історія.

Дивіться також:

"Празька весна" 1968 року. Як це було. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана

1987: київське "Динамо" виграє кубок СРСР у Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Спорт"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.