Добкіну нагадали, як "регіонал" прославляв нацистського колаборанта

У 2010 році депутат Харківської обласної ради від Партії регіонів Ігор Массалов брав участь у відкритті кіоту (пам'ятного знаку) Борису Штейфону - білогвардійському генералу, який під час Другої світової війни очолював "Російський охоронний корпус" у складі армії Третього рейху.

Про це пише блогер "Кореспонденту" Ігор Черняхівський.

"Це подія, що відбулася в храмі Священномученика Олександра (Московський патріархат), набуває нового змісту у зв'язку з розгортанням Партією регіонів спекуляцій на тему "фашистів" і "прославляння їхніх пособників", - зауважує блогер.

Депутат-"регіонал" Ігор Массалов (під червоною цяткою) на відкритті кіоту генералу Штейфону. Фото: ru.wikipedia.org

За твердженням блогера, Массалов не був виключений з партії після участі в такому заході.

"Тим смішніше виглядають сьогоднішні потуги харківських "регіоналів", які, прагнучи відволікти людей від провальної економічної політики уряду, розкручують тему "фашизму" опозиції", пише Черняхівський.

Як відомо, цього тижня голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері, коментуючи відкриття у Харкові пам'ятної дошки мовознавцю Юрію Шевельову, назвав науковця "фашистським пособником".

Варто зауважити, що пост про харківських регіоналів - єдиний запис у блозі Черняхівського.

Борис Штейфон - офіцер і командуючий частинами Добровольчої армії Денікіна у 1918-20 рр, керівник білогвардійського підпілля у Харкові, яке здійнювало терористичні акти у відповідь на більшовицький "червоний терор".

 Генерал Штейфон у німецькій формі

У 1941-45 роках Штейфон був начальником штаба і командиром Російського охоронного корпусу, сформованого у складі Вермахту після окупації нацистами Югославії.

З 1944 р. Російський корпус входив до складу Російської визвольної армії (РОА) генерала Власова. Підрозділ Штейфона воював проти югославських партизанів , а пізніше - проти Червоної армії.

Нагадаємо, у 2011 році партія "ВО "Свобода" хотіла перейменувати вулицю у львівському селі на честь батальйону "Нахтіґаль" - колабораціоністського підрозділу у складі Вермахту.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».