Добкіну нагадали, як "регіонал" прославляв нацистського колаборанта

У 2010 році депутат Харківської обласної ради від Партії регіонів Ігор Массалов брав участь у відкритті кіоту (пам'ятного знаку) Борису Штейфону - білогвардійському генералу, який під час Другої світової війни очолював "Російський охоронний корпус" у складі армії Третього рейху.

Про це пише блогер "Кореспонденту" Ігор Черняхівський.

"Це подія, що відбулася в храмі Священномученика Олександра (Московський патріархат), набуває нового змісту у зв'язку з розгортанням Партією регіонів спекуляцій на тему "фашистів" і "прославляння їхніх пособників", - зауважує блогер.

Депутат-"регіонал" Ігор Массалов (під червоною цяткою) на відкритті кіоту генералу Штейфону. Фото: ru.wikipedia.org

За твердженням блогера, Массалов не був виключений з партії після участі в такому заході.

"Тим смішніше виглядають сьогоднішні потуги харківських "регіоналів", які, прагнучи відволікти людей від провальної економічної політики уряду, розкручують тему "фашизму" опозиції", пише Черняхівський.

Як відомо, цього тижня голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері, коментуючи відкриття у Харкові пам'ятної дошки мовознавцю Юрію Шевельову, назвав науковця "фашистським пособником".

Варто зауважити, що пост про харківських регіоналів - єдиний запис у блозі Черняхівського.

Борис Штейфон - офіцер і командуючий частинами Добровольчої армії Денікіна у 1918-20 рр, керівник білогвардійського підпілля у Харкові, яке здійнювало терористичні акти у відповідь на більшовицький "червоний терор".

 Генерал Штейфон у німецькій формі

У 1941-45 роках Штейфон був начальником штаба і командиром Російського охоронного корпусу, сформованого у складі Вермахту після окупації нацистами Югославії.

З 1944 р. Російський корпус входив до складу Російської визвольної армії (РОА) генерала Власова. Підрозділ Штейфона воював проти югославських партизанів , а пізніше - проти Червоної армії.

Нагадаємо, у 2011 році партія "ВО "Свобода" хотіла перейменувати вулицю у львівському селі на честь батальйону "Нахтіґаль" - колабораціоністського підрозділу у складі Вермахту.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.