Спецпроект

1945: розпочався суд над нацистами у Нюрнберзі

Зараз окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні. Спеціально для таких даємо посилання на архіви - там є пошуковики, знайдіть історичну правду.

20 листопада 1945 року в напівзруйнованому війною Нюрнберзі розпочався суд над чільними діячами нацистської Німеччини. Його проводив щойно створений союзниками (СРСР, США, Британією і Францією) Міжнародний військовий трибунал, статут цього суду затвердила Генасамблея щойно створеної ООН.

Це відео - одне з тисяч новинних кіножурналів, що їх американська компанія Universal випускала двічі на тиждень з 1929 до 1967 років. Відкриття суду, виступають обвинувачі, суддя питає звинувачуваних, чи визнають вони себе винними...

Суд триватиме майже рік - до жовтня 1946 року.

Зараз на пострадянському просторі окремі політики і громадяни люблять посперечатися щодо того, була та чи інша організація засуджена у Нюрнберзі чи ні.

Спеціально для таких даємо посилання на архів обвинувачувального висновку з бібліотеки Йелю і на архів документів Нюрнберзького процесу з бібліотеки Гарварду. Там є пошуковики, шукайте історичної правди на здоров'я. 

Думку нашого читача про те, кого ж засудив Нюрнберг, читайте в розділі "Тексти"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.